Проблема шахтних вод Кривбасу: чи є надія на зміни?
Переходимо до останньої панелі ІІІ Міжнародного екологічного форуму «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY», темою якої стала проблема шахтних вод Кривбасу. Ця проблема є специфічною для Кривого Рогу, але вона охоплює територію чотирьох областей: Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Кіровоградської.
Ми сподівалися почути від учасників форуму презентації нових ідей щодо вирішення цієї проблеми.
Нажаль, наші сподівання не виправдалися і ми не отримали кардинально нових підходів до вирішення питання утилізації шахтних вод Кривбасу.
Виключенням стала презентація Володимира Михайленка — завідуючого лабораторією Науково-дослідної установи «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем», який запропонував комплексну технологію демінералізації шахтних вод. Ця технологія базується на вже відомих технологіях, але передбачає їх сумісне використання.
Отже Володимир Михайленко і його презентація «Экологическая технология защиты водных объектов от загрязнения минерализованными шахтными и карьерными водами (Предлагаемая технология создана на основании работ ИПМаш им. А.Н. Подгорного НАН Украины и УКРНИИЭП Министерства энергетики и защиты окружающей среды Украины).
Комплексний метод демінералізації шахтних вод базується на технології опріснення води зворотноосмотичними мембранами.
Такий метод включає декілька етапів:
- Попередня підготовка. На цьому етапі відбувається видалення суспензій, заліза, сульфідів та стабілізація мінерального складу.
- Основний етап – мембранне очищення на основі зворотного осмосу, після чого вода розділяється на 2 потоки – прісна вода (пермеат) та елюат (концентрат). За необхідністю пермеат піддається доочистці в електродиалізній установці для отримання особливо чистої деонізованої води, наприклад, для живлення високоенергетичних парових котлів ТЕС
- Етап випарювання на випарнокристалізаційній установці, на якій після випаровування солі сухого залишку розділяються галургічним способом, а конденсат випарювання змішується з пермеатом зворотного осмосу. Принцип галургічного способу розділення солі полягає у властивостях солей мінералізованої води кристаліизуватися при різних температурах. Мінеральний склад шахтної води включає в себе, в основному поварену сіль NaCl та мірабіліт Na2SO4. Після галургічного розділу солей отримують товарний мірабіліт і поварену сіль.
За словами пана Володимира, установка з потужністю очищення 150 м3/год коштуватиме 11 млн. дол. США, а собівартість 1 м3 чистої води приблизно 7 дол. США. Для порівняння вартість 1 м3 підготовленої води, що подається на Львівську ТЕС 310–340 грн.
Продуктами даної технології є чиста вода, яку можна подавати в прямоточний котел.
Другим продуктом є шлами пом’якшення: дрібнодисперсний кальцій, магній, який може використовуватись в різних галузях промисловості, як мінеральний наповнювач, наприклад, для кабельної продукції та пластмас.
Третій продукт – хлористий натрій, який є кристалічним, чистим і може навіть використовуватись як продукт харчування, хоча навряд чи вдасться отримати дозвіл на використання як харчового продукту, зважаючи на його походження.
Четвертий продукт – кристалічний сульфат натрію, який використовується, для виробництва морозостійкого бетону, синтетичних миючих засобів на безфосфатній основі, скляному виробництві.
В той же час, пан Володимир зазначив, що на відміну від Західно-Волинського басейну, де води переважно сульфатні, в Кривбасі ці води в основному хлоридні. Сульфат натрію має набагато більшу цінність для промисловості ніж хлорид натрію.
З позитивних моментів пан Володимир відзначив суттєвий крок, який зробили технології зворотного осмосу за останні 12 років. Сьогодні ці технології дозволяють довести концентрацію солей в концентрованій воді до 80 г/дм3, а потім вже застосовувати випарювання.
Іншим позитивним моментом пан Володимир зазначив велику кількість споживачів очищеної води (дистиляту) на території Кривбасу, а також наявність надлишкового тепла.
Коментуючи зазначену презентацію дозволимо собі кілька зауважень.
- Якщо капітальні витрати є відносно невеликими, то загальні експлуатаційні витрати складуть майже 3 млрд. грн. на рік. Для порівняння теперішні експлуатаційні витрати по відкачуванню та скиданню на порядок менші. Крім того, не зрозуміло на яку якість вихідної води заявлена собівартість очищення 7 дол. США.
- Хотілося б більш детально почути про використання кінцевих продуктів (обсяги ринку, регіони використання, тощо). Адже основною проблемою застосування технологій демінералізації є подальша утилізація сухого залишку, обсяг якого складатиме близько 640 тис. тонн на рік.
- Не дуже обнадійливим є сподівання на наявність надлишкового тепла на території Кривбасу. Єдине виробництво, де є в наявності таке тепло – це ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рiг», але чомусь саме підприємство не використовує це надлишкове тепло, опалюючи промислові об’єкти традиційним способом за допомогою котелень.
Друга презентація Віталія Колесніка – представника компанії «Світеко» стосувалася технологій обеззараження стічних і шахтних вод, що містять солі важких металів та інші небезпечні домішки.
Технологія, яка розроблена понад 50 років тому і базується на використаннях апаратів вихрового шару. Представлена в презентації технологія призначена для обеззаражування вод від іонів важких металів і фенолів, які потрапляють у води антропогенним шляхом.
Із самою технологією можна ознайомитися на відео з презентації (Слайд 6)
Основною перевагою цієї технології є її відносно низька енергоємність, оскільки процес знезаражування триває частки секунди, а повністю реакція завершується через 1–2 хвилини. А також в 5–6 разів менше споживання реагентів ніж при традиційних методах очищення.
Застосування цієї технології за словами пана Віталія дозволить покращити якість та глибину очищення стічних вод та зменшити площі очисних споруд в 5–10 разів, зменшити споживання електричної енергії в 5–10 разів, витрати на реагенти в 5–6 разів. Це дасть можливість підприємствам не накопичувати великі обсяги стічних вод, а знезаражувати їх потоком, використовуючи очищену воду для технічних потреб, або скидати їх у відкриті водойми з дотриманням встановлених нормативів.
Запропонована технологія очищення безумовно варта уваги, але вона не вирішує питання демінералізації шахтних вод, які мають високі концентрації хлоридів, сульфатів, натрію, калію.
Ця технологія більш зацікавить підприємства, які займаються очищенням слабомінералізованих стічних вод, наприклад КП «Кривбасводоканал», ТОВ «Метінвест КРМЗ» та інші.
Якщо когось зацікавила технологія, в презентації є контакти представників компанії «Світеко».
З повною версією презентації Володимира Михайленка можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/open?id=1KpUBdY7hxsnnySEO5B3Y6Mt2WRN39kbE
З повною версією презентації компанії «Світеко» можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/open?id=1ATI6vpWo3fwbMcZmEM98Py_xKsrE9vyr
Ознайомитись з матеріалами ІІІ-ої панельної дискусії на тему: ‘Екологічний моніторинг як головний чинник контролю промислового впливу підприємств“ за посиланнями:
Панельна дискусія «Екологічний моніторинг як головний чинник контролю промислового впливу підприємств»
Ознайомитись з матеріалами другої панельної дискусії на тему: «Екологічні податки 2020: європейська модель чи тиск на бізнес? Формування рентної шкали для промислових підприємств – чи може це питання допомогти довкіллю? за посиланнями:
Ознайомитися з матеріалами першої панельної дискусії «Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?» можна за посиланнями:
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»?
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина2)
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина3)
