Проблема озеленення санітарно-захисних зон потужних криворізьких підприємств є однією з частин комплексної проблеми зниження негативного впливу промисловості на мешканців міста. Заради справедливості слід додати, що значного негативного впливу зазнають не тільки мешканці міста Кривий Ріг, а й значна кількість сільського населення Криворізького та Широківського районів Дніпропетровської області. Особливо це стосується пиління шламосховищ, які переважною більшістю знаходяться на землях навколишніх сіл та селищ.
Лісозахисні насадження на межі санітарно-захисних зон працюють не тільки «фільтром» від поширення забрудненого атмосферного повітря в житлову зону. Щільна лісосмуга з деревно-чагарниковою рослинністю запобігає й шумовому забрудненню житлових масивів, перешкоджаючи поширенню шуму від працюючого обладнання. Не слід також забувати й те, що дерева та чагарники перешкоджають поширенню мікрохвильового радіовипромінювання, розсіюючи та суттєво знижуючи його інтенсивність.
Згідно з пунктом 5.13 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених Наказом Міністерства охорони здоровʼя України №173 від 19 червня 1996 р.:
«Територія санітарно-захисної зони має бути розпланованою та упорядкованою. Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м — 60%, від 300 до 1000 м — 50%, понад 1000 м — 40%.
З боку сельбищної території необхідно передбачати смугу дерево-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м, а при ширині зони до 100 м — не менше 20 м.»
Таким чином, санітарно-захисна зона зі сторони сельбіщної території повинна бути не просто красивим газоном з чорнобривцями, а смугою деревно-чагарникових насаджень. І ця смуга повинна мати чітко встановлену ширину — не менше 20 м для середніх промислових обʼєктів, а для великих підприємств — не менше 50 м!
Окрім вимог до стану санітарно-захисних зон, тими самими санітарними правилами зафіксовано вимоги до загального рівня озеленення території населених пунктів. Пунктом 6.2 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» вимагається:
«…Рівень озеленення території житлової забудови повинен бути не менше 40%, промпідприємств — 30%, ділянок шкіл і дитячих дошкільних закладів — 80%, лікарень — не менше 60%.»
Звертаючи увагу на те, які величезні площі займають криворізькі промислові підприємства та їхні санітарно-захисні зони — ми вирішили дослідити фактичний стан озеленення територій. При цьому під час дослідження ми намагались виокремити не просто «зелені зони», а власне зелені зони з різним типом рослинності: трави й очерети, розріджена деревна рослинність, щільні дерева з чагарниками… Результатом нашої роботи є карта Кривого Рогу та навколишніх територій, на якій позначено території з різними типами рослинної маси, території поверхневих водних обʼєктів, та території які майже не вкриті рослинністю — тверда поверхня. Оскільки наша карта також частково охоплює навколишні сільські території, то для спрощення власної роботи ми додатково позначили площі, які знаходяться під оброблюваними полями (включивши сюди й орні присадибні ділянки).
Створена нами карта охоплює територію загальною площею 212 тис. га. При цьому карта повністю охоплює територію міста Кривий Ріг, і частково — території Криворізького і Широківського районів Дніпропетровської області та Петрівського району Кіровоградської області. Щоб побудувати карту нами було виділено 7 умовних типів покриву території:
1) Щільний листяний ліс — добре розвинені щільнонасаджені дерева із чагарниковою рослинністю. Еталоном цього типу слугують лісозахисні смуги Довгинцівського, Покровського районів та щільні ділянки лісового масиву біля Карачунівського водосховища.
2) Трави/очерети — будь-яка травʼяна рослинність та очерети (включно з газонами та квітниками). Можуть траплятись поодинокі дерева
3) Парк (розріджені дерева) — добре розвинені але нещільно посаджені дерева. Еталоном цього типу слугують міські парки та сквери, а також — масиви хвойних (сосна) насаджень в Широківському районі.
4) Тверда поверхня — скельні породи, асфальт, бетон, пісок, ґрунти, будівлі — все, що не зайняте рослинністю та водою
5) Суміш дерев, трав та твердої поверхні — специфічний тип, який характеризує наявність на території і дерев, і трав, і твердої поверхні. Еталоном цього типу є житлові райони приватного сектору. Цей тип характеризує не власне «приватний сектор», а суміш різної рослинності з твердими матеріалами. Проте, основною ознакою все-ж-таки є наявність дерев.
6) Вода — будь-які поверхневі водні обʼєкти: ріки, водосховища, ставки-відстійники, затоплені частини шламосховищ тощо.
7) Оброблювані поля — площі, на яких ведеться сільськогосподарська діяльність
Для кожного з цих умовних типів було вибрано еталонні ділянки на місцевості. Ці ділянки використано для обчислення унікальних параметрів кожного типу покриву території. І потім, на основі цих унікальних параметрів, було класифіковано всю іншу площу досліджуваної нами території. Умовні типи 1, 3 та 5 показують, що територія містить бодай-які дерева. В межах всіх інших умовних типів — дерева можуть зустрічатись лише в поодиноких випадках, які недостатні для визнання цієї ділянки хоча-б «Парком» або «Приватним сектором». В якості первинних матеріалів нами використано результати космічної зйомки апаратами Sentinel-2B від 10 та 30 квітня 2018 року та Sentinel-1A від 16 квітня 2018 року. Для класифікації всієї території нами використано популярні нині методи машинного навчання, а саме — алгоритм класифікації «Випадковий ліс» (Random Forest) з однойменної бібліотеки мови програмування R. Щоб нанести на кінцеву карту межі санітарно-захисних зон нами були відскановані та оцифровані паперові графічні матеріали, які зберігаються в Управлінні екології виконавчого комітету Криворізької міської ради.
Які результати ми маємо? На проміжному етапі дослідження можна сказати, що навколо промислових зон площа територій «з деревами» дуже незначна. Загальна площа промислових майданчиків та санітарно-захисних зон великих криворізьких підприємств становить 31727 га. Чим представлені ці території — показано в таблиці нижче:
Умовний тип покриву території |
Площа, га |
Площа, % |
Щільний листяний ліс |
1472 |
4,64 |
Трави/очерети |
5203 |
16,40 |
Парк (розріджені дерева) |
3099 |
9,77 |
Тверда поверхня |
16266 |
51,27 |
Суміш дерев, трав та твердої поверхні |
2129 |
6,71 |
Вода |
1523 |
4,80 |
Оброблювані поля |
2035 |
6,41 |
Тобто, якщо брати повну площу «проммайданчики + санітарно-захисні зони» — відсоток територій з бодай-якою деревною рослинністю становить 21,12%. Із них — тільки 4,64% загальної площі, яка підпадає під визначення «деревно-чагарникові насадження». Інші 16,48% — це зелені зони з доволі розрідженою деревною рослинністю, які просто створюють загальний фон «озеленення». Хоча, на нашу думку, краще вже хай будуть бодай-які дерева, ніж суцільні пустирі з полином та амброзією…
Якщо спуститись на рівень нижче, і проаналізувати по окремості санітарно-захисну зону кожного великого підприємства, можна побачити суттєві розбіжності в кількості деревної рослинної маси. Найбільш пощастило підприємствам, санітарно-захисні зони яких знаходяться в міській межі «старого» Кривого Рогу. Яскравим прикладом є шахта «Октябрська» Криворізького залізорудного комбінату. В межу її санітарно-захисної зони входить занедбаний міський парк на вул.Колонківська (колишня вул.Фадєєва).
Цей парк, із доволі щільними заростями дерев та чагарників, суттєво піднімає загальний «рейтинг озеленення» цього підприємства. Територія з «бодай-якими деревами» в межах санітарно-захисної зони та промислового майданчика шахти «Октябрська» становить 37,84 га, або 60,59%! Територія, яку займає умовний тип «Щільний листяний ліс» навколо шахти «Октябрська» — 6,95 га, або 11,13%!
Окремо слід зазначити промисловий майданчик та санітарно-захисну зону Центрального гірничо-збагачувального комбінату («Фабрика»). Тут спостерігається рекордний відсоток власне щільних деревно-чагарникових насаджень — 149,59 га, або 20,73% від загальної площі! При цьому, територія з «бодай-якими деревами» займає площу 236,71 га, або 32,80%!
Найменші показники як «бодай-якого деревного», так і «лісового» озеленення показують проммайданчики та санітарно-захисні зони Південного гірничо-збагачувального комбінату. Так, санітарно-захисна зона та проммайданчик шламосховища «Обʼєднане» (саме частина ПівдГЗК, а не все шламосховище) мають лише 22,15 га території з деревною рослинністю, або 3,35% від загальної площі! А рослинності, яку можна назвати деревно-чагарниковими насадженнями, тут взагалі 0,72 га, або 0,11% від загальної площі! Друге місце за «опустелюванням» посідає промисловий майданчик та санітарно-захисна зона агломераційної фабрики Південного гірничо-збагачувального комбінату. Тут площа території «з бодай-якими деревами» становить 20,52 га, або 8,08% від загальної площі. При цьому — території зі щільними деревами та чагарниками тут «аж» 0,94 га, або 0,37% від загальної площі проммайданчика та санітарно-захисної зони.
Ясна річ, що санітарно-захисні зони підприємств перетинаються та накладаються одна на одну. Саме через це ми на початку статті надали зведений опис всієї загальної площі промислових майданчиків та санітарно-захисних зон. Для детального аналізу нам простіше обчислювати санітарно-захисні зони по окремості, нехтуючи при цьому їхніми перетинами та накладаннями. Ми вважаємо, що підприємства самі зможуть домовитись між собою про рівень відповідальності в цих буферних зонах, а пересічних мешканців Кривого Рогу та навколишніх населених пунктів це абсолютно не повинно турбувати. Ми, в свою чергу, за потреби, з радістю надамо підприємствам усі результати свого дослідження… Якщо ця тема їх взагалі зацікавить…
В таблиці нижче ми наводимо повний перелік санітарно-захисних зон та промислових майданчиків, які ми проаналізували під час свого дослідження та наводимо дані щодо умовних типів покриву території в межах цих площ. В графі «Загальна площа території з деревами» наведено сумарну площу умовних типів «Щільний листяний ліс», «Парк (розріджені дерева)» і «Суміш дерев, трав та твердої поверхні».
Щільний листяний ліс, га (%) |
Трави/очерети, га (%) |
Парк (розріджені дерева), га (%) |
Тверда поверхня, га (%) |
Суміш дерев, трав та твердої поверхні, га (%) |
Вода, га (%) |
Оброблювані поля, га (%) |
Загальна площа території з деревами, га (%) |
|
АрселорМіттал відвали |
30,51 (5,55) |
222,97 (40,57) |
29,19 (5,31) |
116,62 (21,22) |
119,75 (21,79) |
0,13 (0,02) |
30,37 (5,53) |
179,45 (32,65) |
АрселорМіттал Гірничий департамент |
72,08 (3,43) |
355,13 (16,9) |
323,98 (15,42) |
1170,83 (55,72) |
122,19 (5,81) |
52,22 (2,48) |
5,03 (0,24) |
518,25 (24,66) |
АрселорМіттал основний проммайданчик |
206,68 (3,82) |
447 (8,27) |
1052,26 (19,46) |
3132,63 (57,94) |
171,55 (3,17) |
237,32 (4,39) |
159,05 (2,94) |
1430,49 (26,45) |
ГЗК «Укрмеханобр» |
10,25 (2,42) |
58,69 (13,86) |
54,88 (12,96) |
232,52 (54,92) |
67 (15,83) |
0,01 (0) |
132,13 (31,21) |
|
Глеюватський карʼєр |
170,49 (8,3) |
407,85 (19,85) |
192,4 (9,36) |
977,45 (47,57) |
287,39 (13,99) |
10,67 (0,52) |
8,61 (0,42) |
650,28 (31,65) |
Зведена зона Інгулецького ГЗК |
20,3 (0,48) |
773,42 (18,35) |
280,16 (6,65) |
2107,66 (50,02) |
341,37 (8,10) |
230,43 (5,47) |
460,42 (10,93) |
641,83 (15,23) |
Зведена зона Північного ГЗК |
631,73 (7,07) |
1810,68 (20,26) |
540,89 (6,05) |
4170,63 (46,66) |
571,72 (6,4) |
555,13 (6,21) |
656,78 (7,35) |
1744,34 (19,52) |
Карʼєр Південного ГЗК |
42,91 (2,38) |
184,59 (10,24) |
414,25 (22,99) |
1086,29 (60,29) |
54,44 (3,02) |
19,29 (1,07) |
511,60 (28,39) |
|
Криворізький ремонтно-механічний завод |
2,91 (1,52) |
54,04 (28,32) |
16,16 (8,47) |
47,09 (24,68) |
38,12 (19,98) |
32,5 (17,03) |
57,19 (29,97) |
|
Південний ГЗК Аглофабрика |
0,94 (0,37) |
10,23 (4,03) |
19,41 (7,64) |
213,31 (83,99) |
0,17 (0,07) |
9,92 (3,91) |
20,52 (8,08) |
|
Південний ГЗК відвал «Лівобережний» |
23,53 (1,99) |
190,69 (16,16) |
95,1 (8,06) |
797,8 (67,61) |
33,46 (2,84) |
0,6 (0,05) |
38,9 (3,3) |
152,09 (12,89) |
Південний ГЗК відвал «Правобережний» |
8,71 (3,93) |
32,9 (14,84) |
56,46 (25,46) |
113,63 (51,24) |
9,99 (4,51) |
0,05 (0,02) |
75,16 (33,90) |
|
Південний ГЗК шламосховище «Войківське» |
3,45 (0,5) |
72,89 (10,63) |
76,05 (11,09) |
448,26 (65,38) |
23,92 (3,49) |
24,61 (3,59) |
36,47 (5,32) |
103,42 (15,08) |
Південний ГЗК шламосховище «Обʼєднане» |
0,72 (0,11) |
38,88 (5,89) |
18,45 (2,79) |
531,15 (80,44) |
2,98 (0,45) |
64,86 (9,82) |
3,27 (0,5) |
22,15 (3,35) |
Центральний ГЗК («Фабрика») |
149,59 (20,73) |
90,67 (12,56) |
53,11 (7,36) |
100,34 (13,9) |
34,01 (4,71) |
0,57 (0,08) |
293,43 (40,66) |
236,71 (32,80) |
Центральний ГЗК Шламосховище |
69,48 (2,24) |
501,76 (16,18) |
74,74 (2,41) |
1592,29 (51,35) |
212,9 (6,87) |
335,71 (10,83) |
313,96 (10,12) |
357,12 (11,52) |
Шахта «Гвардійська» |
7,75 (8,21) |
13,75 (14,56) |
15,03 (15,91) |
34,51 (36,54) |
23,4 (24,78) |
46,18 (48,90) |
||
Шахта «Октябрська» |
6,95 (11,13) |
7,38 (11,82) |
7,02 (11,24) |
17,23 (27,59) |
23,87 (38,22) |
37,84 (60,59) |
||
Шахта «Тернівська» |
12,05 (11,74) |
12,13 (11,82) |
8,54 (8,32) |
41,5 (40,42) |
28,44 (27,7) |
49,03 (47,76) |
Як можна бачити з таблиці — загальний рівень деревного та чагарникового озеленення промислових зон в багатьох випадках наближається до необхідних 30% території. Проте, деякі промислові майданчики мають катастрофічно низький рівень поширення деревно-чагарникової зеленої маси. Наприклад — промисловий майданчик агломераційної фабрики Південного гірничо-збагачувального комбінату. Також не слід забувати, що озеленення територій поширюється вкрай нерівномірно, а внесок щільних деревно-чагарникових насаджень в загальну територію «з деревами» — дуже незначний. Єдиний промисловий майданчик, який має високий відсоток справжніх «лісів» — це фабрика Центрального гірничо-збагачувального комбінату.
Наступним етапом досліджень буде визначення ширини власне санітарно-захисних зон для кожного промислового майданчика. Це дозволить обґрунтовано обчислити рівень озеленення санітарно-захисних зон окремо від загальної площі промислових майданчиків, порівняти з чинними нормативами та визначити ділянки, які потребують першочергового озеленення.
Ми не стали навантажувати текст статті великою кількістю інформаційної графіки, навівши лише деякі зі створених нами матеріалів. Повний комплект графічних матеріалів по всіх описаних промислових майданчиках у високій роздільний здатності можна отримати за посиланням.
Для підготовки даних дистанційного зондування Землі в різній мірі використовувались функції наступних програмних засобів: Sentinels Application Platform (SNAP) від Європейської космічної агенції, GRASS GIS, SAGA GIS та QGIS. Формування навчальної та тестової вибірок, класифікацію типів покриву території, статистичну перевірку моделі машинного навчання та формування кінцевих зведених таблиць здійснено в мові програмування R. Побудову кінцевої інформаційної графіки виконано в QGIS.
Починаючи з травня 2017 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», демонструючи свою «відкритість», почав розміщувати на своєму офіційному сайті дані моніторингу якості атмосферного повітря. На межі санітарно-захисної зони підприємства встановлено 3 автоматизовані спостережні пости, які кожні 20 хвилин вимірюють концентрації цілої низки забруднюючих речовин. Свої системи моніторингу наразі встановлюють й інші крупні підприємства-забруднювачі криворізького повітря.
При цьому, за весь час публікації даних — перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин фіксувались постами ПАТ «АМКР» лише епізодично та на незначні величини. І це в той час, коли мешканці Кривого Рогу цілодобово спостерігають хмари червоного та чорного пилу, які тягнуться з промислових майданчиків підприємства і розповзаються в житловій зоні. Тема підозрілої «чистоти» повітря в місцях розташування моніторингових постів ПАТ «АМКР» вже неодноразово піднімалась нами. Зокрема — абсолютне неспівпадіння результатів моніторингу ПАТ «АМКР» із державним моніторингом якості атмосферного повітря.
На наше глибоке переконання: доки громадськість не буде мати повного та оперативного доступу до первинних неусереднених даних екологічного моніторингу — підприємства матимуть змогу маніпулювати даними та відображувати їх лише у вигідних для себе цифрах.
За ініціативою громадськості міста та Управління екології виконкому Криворізької міської ради було організовано незалежні вимірювання рівнів забруднення нашого повітря. Так, 13 вересня 2017 року було проведено вимірювання середньодобової концентрації забруднюючих речовин. Виконавцем робіт був Криворізький міський відділ лабораторних досліджень (колишня «Санстанція»). Це дослідження є лише одним із цілої низки заходів з незалежного контролю за станом повітряного басейну міста, який здійснюється міською владою та громадськими організаціями.
Вимірювання проводились в парку «Ювілейний» (Довгинцівський район міста) за п’ятьма інгредієнтами: діоксид азоту, діоксид сірки, пил, формальдегід, монооксид вуглецю. Місце вимірювань було обрано за нічним напрямком вітру, який на той час дмув у житлову зону міста зі сторони основної промплощадки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За нашими власними спостереженнями — вночі в повітрі відбувалось щось катастрофічне: окрім відчуття стійкого запаху «коксохіму», у світлі ліхтарів було чітко видно щільний смог, який накрив собою всю паркову та навколишню житлову зону.
Із всіх п’яти інгредієнтів лише концентрації монооксиду вуглецю відповідали санітарним нормам! Всі інші речовини суттєво перевищують санітарні нормативи! Більше того, концентрації діоксиду сірки двічі перевищували не тільки середньодобову, а й максимально-разову граничну допустиму концентрацію! А концентрації пилу взагалі перевищували максимально-разову ГДК у всіх чотирьох вимірюваннях!
Отже, за результатами добових вимірювань ми маємо наступну картину:
1) середньодобова концентрація діоксиду азоту була перевищена в 1,98 рази
2) середньодобова концентрація діоксиду сірки була перевищена в 9,6 рази!!!
3) середньодобова концентрація формальдегіду була перевищена в 8,67 рази!!!
4) середньодобова концентрація пилу була перевищена в 4,8 рази!
І це тільки лише один день спостережень…
За результатами вимірювань добре видно основну закономірність: найбільш «брудним» є вітер зі сторони Південного промислового вузла. При зміненні напрямку вітру значно знижуються концентрації всіх вимірюваних забруднюючих речовин.
Слід додати, що автоматизовані пости спостереження ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» які встановлено на межі санітарно-захисної зони, як і в більшості випадків, нічого підозрілого не зафіксували… Навіть пост «АПН-2″ , який знаходиться за адресою вул.Ландау 2 і половину доби безпосередньо потрапляв під хмару промислового смогу — не показав жодних перевищень санітарних норм!
Виникають закономірні питання: чи можна вірити даним власного екологічного моніторингу, який здійснюється промисловими гігантами? Яка насправді ситуація із забрудненням повітря, води, ґрунтів у наслідок діяльності промислових підприємств? Чи здатна держава контролювати і оцінювати реальну ситуацію з забруднення довкілля?
Громадська спілка «Екологічна рада Криворіжжя» знову звертає увагу мешканців міста та працівників відповідних служб на розбіжність у даних екологічного моніторингу.
Два пости для спостереження за якістю атмосферного повітря, які знаходяться в Інгулецькому районі Кривого Рогу, показують абсолютно неспівставні результати вимірювань вмісту пилу в криворізькому повітрі. Один пост знаходиться біля Інгулецького районного суду за адресою вул. Груні Романової 6А, другий — на будівлі дитячого садочку за адресою вул.Подлєпи 41А. Відстань між постами складає 200 метрів.
Один пост належить Дніпропетровському регіональному управлінню Гідрометеоцентра України, другий — ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Обидві організації виконують спостереження на сертифікованому обладнанні та за офіційно затвердженими методиками. Проте, розбіжність у даних моніторингу іноді досягає десятикратних значень!
Гідрометеоцентр України проводить неавтоматизований моніторинг якості повітря. Для визначення концентрації пилу упродовж доби відбирається 2 проби повітря о 7-й та 19-й годині. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснює автоматизовані спостереження на межі зони впливу своїх виробничих потужностей. Проби повітря для визначення концентрації пилу відбираються та аналізуються кожні 20 хвилин. Таким чином, за умови нормальної (штатної) роботи обладнання за добу повинно відбиратись 72 проби повітря. Також ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за ті місяці, коли автоматизований пост не працював, теж вказують на значну різницю в даних моніторингу повітря.
Перше, що привернуло нашу увагу — це абсолютне неспівпадіння даних у місячних звітах. Усереднені дані ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» майже ніколи не перевищують граничну допустипу концентрацію пилу в повітрі — 0,15 мг/куб.м. Проте за даними Гідрометцентру — в повітрі Кривого Рогу фіксуються значні перевищення санітарних норм пилу. Особливо значне перевищення концентрацій пилу спостерігається упродовж теплої пори року. Так, на пості «ПСЗ-6″, який розташований в Інгулецькому районі, в теплі місяці 2016 року спостерігались 8–12 кратні перевищення допустимих концентрацій пилу в повітрі.
Така значна розбіжність даних не могла залишитись поза нашою увагою. Ми вирішили більш детально дослідити дані обох суб’єктів моніторингу. Для цього було залучено наявні у нас масиви первинних (неусереднених) даних. Нагадаємо, що в Україні й досі не публікуються у вільному доступі дані екологічного моніторингу. Первинні дані нами було отримано за сприяння народних депутатів Остапа Єднака (дані Гідрометеоцентру України) та Костянтина Усова (дані ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»).
Щоб співставити результати спостережень на обох постах ми вибрали лише ті вимірювання, які повністю співпадають за часом. Це вимірювання, які було на обох постах здійснено о 7-й та 19-й годині. Загалом ми знайшли 316 синхронних за часом вимірювання, які було здійснено починаючи з 1 січня і закінчуючи 22 вересня 2015 року із перервами у лютому та в квітні. Звісно, що автоматизований пост ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» напрацював значний масив даних, проте нас цікавлять лише ті вимірювання, які можна напряму співставити з вимірюваннями Гідрометеоцентру.
Найперше що ми зробили — це дослідили взаємозалежність вимірювань на обох постах. На так званій «діаграмі розсіювання» показано як співвідносяться синхронні за часом вимірювання.
На діаграмі добре видно, що дані Гідрометеоцентру України охоплюють великий інтервал значень: від нуля до 2,2 мг/куб.м. В той же час вимірювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» містяться у вузькому діапазоні від нуля до 0,5 мг/куб.м і при цьому жодним чином не співпадають з результатами Гідрометеоцентру.
Особливо звертаємо вашу увагу на те, що в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» лише 1 вимірювання із 316 подолало границю 0,5 мг/куб.м). Групування основної кількості даних нижче цього значення викликає великі підозри щодо чесності роботи обладнання, оскільки значення 0,5 мг/куб.м є разовою граничною концентрацією вмісту пилу в атмосферному повітрі. Відповідно, всі значення, які будуть вище 0,5 мг/куб.м — будуть фіксуватись як «перевищення» та потребуватимуть прийняття підприємством відповідний дій щодо зниження зафіксованого забруднення повітря.
Також ми проаналізували весь масив первинних (неусереднених) даних ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За 1 січня — 22 вересня 2015 року цим постом було здійснено 14 тис. 363 вимірювання концентрації пилу в атмосферному повітрі. Середньоарифметичне значення концентрацій пилу становить 0,08 мг/куб.м, медіана — 0,05 мг/куб.м, мінімальне значення — 0 мг/куб.м, максимальне — 1,25 мг/куб.м.
Загалом із 14 тис. вимірювань лише 39 значень більше або дорівнює 0,5 мг/куб.м (разова гранична допустима концентрація пилу в повітрі). Тобто — лише 0,27% від всієї кількості вимірювань показали перевищення разової норми!
Оператор поста | Кількість вимірювань | Мінімальне значення, мг/куб.м | Максимальне значення, мг/куб.м | Середнє значення, мг/куб.м | Медіана, мг/куб.м | Скільки значень більше або дорівнює 0,15 мг/куб.м | Скільки значень більше або дорівнює 0,5 мг/куб.м |
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» | 14363 | 0,0 | 1,25 | 0,08 | 0,05 | 1907 (13,28%) | 39 (0,27%) |
Гідрометеоцентр України | 422 | 0,0 | 2,40 | 0,74 | 0,6 | 391 (92,65%) | 268 (63,51%) |
Як можна побачити з таблиці — статистичні показники спостережень Гідрометеоцентру та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» дуже суттєво розрізняються! Так, за даними ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — середнє значення концентрації пилу в повітрі за досліджуваний період становить лише 0,08 мг/куб.м. Це не тільки суттєво нижче за разову граничну допустиму концентрацію (0,5 мг/куб.м), але й вдвічі нижче середньодобової граничної допустимої концентрації (0,15 мг/куб.м). Натомість, середнє значення із вимірювань Гідрометеоцентру України становить 0,74 мг/куб.м. Це значно перевищує не лише середньодобову, а й максимальну разову граничну концентрацію! Медіани також суттєво різняться. Якщо для даних ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» медіана становить лише 0,05 мг/куб.м, то для даних Гідрометеоцентру — аж 0,6 мг/куб.м.
Чи мають результати вимірювань на двох описуваних постах хоча-б якусь подібність у довготривалому проміжку часу? Для з’ясування цього ми винесли на часову вісь усі синхронні вимірювання та додали вимірювання Гідрометеоцентру за лютий і квітень 2015 року (в ці місяці автоматизований моніторинг не здійснювався).
Як видно з діаграми — навіть у довготривалому інтервалі часу відсутні будь-які взаємозалежності між спостереженнями. Дані Гідрометеоцентру України коливаються в досить широкому діапазоні. Натомість переважна більшість даних ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» знаходиться нижче відмітки 0,5 мг/куб.м (разова гранична допустима концентрація). Це виглядає дуже підозріло і наштовхує на думку щодо заниження даних підприємством…
У будь якому разі подібне неспівпадіння в результатах екологічного моніторингу — дуже загрозлива ситуація. Якщо ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» занижує реальні показники забруднення повітря в Кривому Розі — то це величезна ганьба для підприємства. І це також ганьба для конкретних виконавців подібних маніпуляцій. Але в тому випадку, якщо Гідрометеоцентр України суттєво завищує свої результати — іще гірше! Оскільки дані Гідрометеоцентру України є базовою основою при розрахунках впливу промисловості на екологічний стан Криворіжжя. Цими даними користуються всі підприємства та організації, які здійснюють викиди в атмосферне повітря. Якими можуть бути наслідки, якщо виявиться, що протягом останніх років базова розрахункова інформація містила неправильні дані?
Тож, який саме пункт моніторингу – від АрселорМіттал чи від Гідрометеоцентру в Кривому Розі – надає вкрай недостовірну інформацію, наразі, достеменно невідомо – пропонуємо усім небайдужим долучатися до цього процесу та висловлювати свої думки.
За даними державної статистичної звітності, Кривий Ріг посідає перше місце в Дніпропетровській області по викидам пилу в атмосферу та чи не перше місце в Україні. Вчора, 8 червня, в рамках контролю за виконанням міської екологічної програми 2016–2025 р.р. розпочалося інспектування виконання заходів з пилопригнічення на основних підприємствах-забруднювачах. Першими у цій черзі були гірничий департамент та цех шламового господарства ПАТ Арселор Міттал Кривий Ріг. Комісія, до якої увійшли представники Управління екології міськвиконкому, центрально-міського виконкому, Управління Держпродспоживслужби у Кривому Розі та представники громадських організацій «Екологічний рух Кривбасу» та «Екологічна рада Криворіжжя», відвідала хвостосховище Миролюбівське та карту №4 хвостосховища «Об’єднане». Після хвостосховищ комісія відвідала деякі об’єкти відвального господарства.
В цілому ситуація з пилопригніченням на хвостосховищах виглядає цілком задовільною. Є графік зрошення доріг, у тому числі бішофітом, акт обстеження потенційно пилячих площ, журнал зрошення. Та й місць пиління ми не помітили, але є декілька питань:
-
Відповідно до графіку зрошення доріг бішофітом, таке зрошення має відбуватися не рідше одного разу на місяць. Фактично зрошення в 2017 році відбулося на початку сезону (кінець березня), а потім в акурат перед приїздом комісії – 7 червня.
-
Ми не побачили жодного працюючого механізму на території хвостосховищ за виключенням Миролюбівського, та й то на нетривалий час. Хоча на будівництві карт хвостосховищ працюють три підрядні організації. Тож побачити реальну картину пиління карт, які наразі не експлуатуються, а знаходяться в стадії будівництва нам не вдалося. При цьому головний висновок, який зробили представники ГС «Екологічна рада Криворіжжя» це те, що космічні знімки цілком відповідають фактичному стану зволоження хвостосховищ. В якості підтвердження ми порівняли знімки супутника Sentinel-2A за 30 травня та Landsat-8 за 31 травня з тим, що побачили на власні очі. За виключенням деяких розбіжностей, які пояснюються різницею в часі та веденням технологічного процесу, картина виявилася ідентичною.
З пилінням відвалів ситуація виглядає гіршою…
На жаль, за браком часу, ми не мали можливості відвідати всі заплановані об’єкти, тож були змушені обмежитися відвідуванням складу окислених руд, на пиління якого дуже скаржаться мешканці Гданцівки. І, як виявилося, не даремно. Незважаючи на те, що відбувається постійне зволоження доріг та місць розвантаження, члени комісії чітко побачили, що під час розвантаження великовантажного технологічного автотранспорту, здіймається хмара помаранчевого пилу та прямує в напрямку житлових будинків. При цьому представники ПАТ АМКР вперто запевняли членів комісії, що хмара пилу одразу осідає в межах санітарно-захисної зони і не затримується в повітрі. Виглядало це як фраза з відомого анекдоту: «Ти кому віриш – своїй коханій дружині, чи своїм безсоромним очам?».
На прохання під’їхати ближче до місця розвантаження, щоб пересвідчитися в тому, що хмара пилу не осідає, а таки прямує до житлової зони, нам відмовили з міркувань техніки безпеки. Але якщо ця відмова хоч має якесь логічне пояснення, то заборона здійснювати фото– та відеофіксацію виглядає абсурдною.
Але факт пиління обов’язково буде зафіксовано в акті інспекції. Наступний крок – залучення представників Держпродспоживслужби та Державної екологічної інспекції для здійснення інструментальної перевірки, причому не тільки складу окислених руд, а й інших відвалів гірничого департаменту ПАТ АМКР.
Наступним об’єктом інспектування буде промислового майданчика шахтоуправління ПАТ АМКР, яке заплановане на 12 червня.
14 липня, за ініціативою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в приміщенні профспілки підприємства відбулася зустріч керівників комбінату з представниками громадськості. Метою проведення круглого столу стало напрацювання конкретних шляхів взаємодії підприємства та громадських організацій у питанні охорони навколишнього природного середовища, зокрема — у питаннях забруднення атмосферного повітря.
Першим питанням, яке обговорювалося на зустрічі — це доступ громадськості до данних системи моніторингу повітря, яка належить підприємству.
Друга проблема, яку мали бажання обговорити представники громадськості — це питання компенсації шкоди, яку підприємство наносить екології прилеглих до нього територій сільських громад. І хоча це питання не стосувалося основної тематики круглого столу, керівники підприємства, уважно вислухавши представників громадськості, запропонували по цьому питанню провести окрему зустріч.
Третє і основне питання, яке турбує громадськість міста, це зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря які здійснює ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Стосовно першого питання досягнута домовленість щодо опрацювання конкретних технічних питань прийому-передачі інформації та вироблення єдиного технічного регламенту для поєднання автоматизованих систем моніторингу різних підприємств у єдину інформаційну систему.
Що стосується зменшення забруднення повітря, директор департаменту з охорони навколишнього середовища підприємства запевнила громадськість в тому, що програма реконструкції основних виробничих потужностей підприємства, точніше її виконання , яка розрахована до 2025 року, назавжди прибере помаранчевий ореол, що оточує комбінат, розлітаючись далі по місту та навколишнім селам. Також громадськості буде надано інформації, як це зменшення викидів буде впроваджуватися по рокам.
Сподіваємося, що через 10 років ми врешті решт побачимо чисте небо.
Нажаль, покидаючи територію підприємства після закінчення зустрічі — ми знову побачили звичні для Кривого Рогу «помаранчеві хмари»…