Через велику кількість заявлених на Форумі наукових доповідей, деякі з них не могли бути озвучені в ході проведення Форуму. В той же час приведені в них відомості дуже важливі для вирішення піднятих на Форумі проблем. Актуальність вивчення екологічного стану р. Інгулець, як водної артерії України, що проходить через декілька областей півдня, підкреслюється в доповіді Наталії Максимової (доцент та кандидат технічних наук Дніпровського державний аграрно-економічного університету, м. Дніпро )Ольги Орлинської (професор, доктор геологічних наук Дніпровського державний аграрно-економічного університету, м. Дніпро) та Дмитра Пікарені (професор, доктор геологічних наук Дніпровського державного технічного університету, м. Кам’янське).
Аналізуючи багаторічні практичні спостереження, вони дали оцінку якості поверхневим водам в середній течії р. Інгулец, залежно від гідрохімічних показників за період 2005–2015 років. Ці матеріали можуть знайти широке застосування — наприклад при оцінці можливості використання вод річки для зрошування, або при глобальній оцінці впливу поверхневих і фільтраційних вод відвалів Криворізьких гірничо-рудних підприємств на екологічний стан вод річки Інгулець.
Нижче наводиться відгук доповідача про Форум і коротка суть доповіді. На сьогодні Міжнародний Екологічний Форум KryvyiRihGreenStrategy 2020 є прекрасною можливістю інформаційного забезпечення фахівців, пов’язаних безпосередньо з природоохоронною діяльністю. Актуальність програми Форуму обумовлена тим, що екологічні проблеми Кривбасу вимагають первинної уваги, оскільки призводять до деградації основних компонентів довкілля навіть віддалених районів, не пов’язаних прямо з розвитком гірничо-добувної промисловості. Як наслідок — роблять непрямий вплив на економічну стабільність країни. Хотілося б виразити вдячність за прекрасну організацію форуму, за надану можливість обміну думками і досвідом, координацію зусиль над рішенням актуальних завдань, спрямованих на мінімізацію техногенного впливу і підвищення екологічної безпеки регіону.
Оцінка якості поверхневих вод в середній течії р. Інгулець
Якість вод р. Інгулець погіршується вниз за течією. Згідно з даними спостережень, наданими співробітниками Регіонального офісу водних ресурсів, вище вказана тенденція добре видима на ділянці між вдома пунктами спостереження — Карачунівське водосховище, м. Кривий ріг і с. Андріївка, розташованому на півдні Дніпропетровської області. Аналіз динаміки гідрохіміних показників за період 2005–2017 рр. на ділянці русла р. Інгулець нижче за течією від пункту спостереження с. Петрово, Іскрівське водосховище (393 км від гирла), показав, що пріоритетними забрудниками поверхневих вод в районах з розвиненою гірничо-рудною промисловістю являються іони хлоридів і сульфатів, а також водам властива підвищена мінералізація. Наприклад, водам Карачунівского водосховища характерна середньорічна максимальна величина сухого залишку 1,33 г/л, а в пункті спостереження с. Андріївка 3,35 г/л. Також відзначається підвищення середньорічних максимальних значень сульфатів з 0,38 г/л до 0,58 г/л і хлоридів — з 0,15 г/л до 1,06 г/л в поверхневих водах р. Інгулець.
Найгірші показники якості води фіксуються в пункті спостереження с. Андріїївка, про що свідчать численні перевищення ГДК для питних потреб, приведених в ГСанПиН 2.2.4–171-10 :
- максимально підвищений вміст хлорид-іонів 1,13 г/л зафіксований в 2008 р. (перевищення ГДК в 3,2 рази), а найкраща якість вод 0,79 г/л спостерігалася в 2012 р.;
- максимально підвищений вміст сульфат-іонів 0,88 г/л зафіксований в 2010 р. (перевищення ГДК в 1,8 разів), а найкраща якість поверхневих вод спостерігалася в 2015 р. — концентрація сульфат-іонів у воді складала 0,58 г/л;
- високі значення сухого залишку 3,32 г/л зафіксовано в 2005 р. (перевищення ГДК в 3,3 рази), а найменший зміст сухого залишку 2,41 г/л спостерігався в 2017 р.
За результатами виконання екологічної оцінки якості поверхневих вод р. Інгулець по категоріям за період 2005–2006 рр. і 2015–2018 рр. отримані наступні дані:
1) води р. Інгулець за період 2005–2006 рр. і 2015–2018 рр. у більшості створів відносяться до ІІ класу «добра» якість води, відповідній категорії 3 «добра» і до ІІ класу якості води «чиста» по мірі їх чистоти (забрудненості), відповідній категорії 3 «досить чиста» вода;
2) води р. Інулець в пункті спостереження с. Андріївка за 15.08.2005 р. характеризуються найгіршими показниками і відносяться до ІІ класу «добра» якість води, відповідна категорії 3 «добра» і до ІІ класу якості води «чиста» по мірі її чистоти (забрудненості), відповідній категорії 3 «досить чиста» вода;
3) води р. Жовтої за періоди 2005–2006 рр. і 2015–2018 рр. переважно відносяться до ІІІ класу «добра» якість води, відповідні категорії 3 «добра» і до ІІІ класу якості води «забруднені» по мірі їх чистоти (забрудненості), відповідно категорія 4 «малозабруднені» води.
Це суперечить результатам аналізу динаміки змін гідрохімічних показників поверхневих вод.
Оцінка якості води р. Інгулець на придатність для зрошування за агрономічними критеріями виконана за стандартом ДСТУ 2730 2015 «Захист довкілля. Якість природної води для зрошування. Агрономічні критерії» за періоди 2005–2006 рр., 2015–2016 рр. і 2018 р. відносно пункту спостереження с. Андріївка. Води р. Інгулець переважно відносяться до сульфатно-хлоридного кальцієво-магнієво-калієвому типу. Низька якість вод у першу чергу обумовлена високим вмістом хлорид-іонів (0,29–0,42 г/дм3), сульфат-іонів (0,43–0,53 г/дм3), іонів натрію і калію (> 45 %) і підвищенимзначеннями водного показника рН 8,11–8,24.
За період 2005–2006 рр. води відносяться до ІІІ класу «непридатні» для зрошування без попереднього поліпшення їх складу. За період 2015–2016 рр. води відносяться до ІІ класу якості «обмеженопридатні» для зрошування, тобто можливе використання вод для зрошування за умови обов’язкового застосування комплексу заходів попереджуючих вилуговування ґрунтів (рН≥ 8,1) або з урахуванням поліпшення якості вод до показників І класу.
Низька відповідність якості вод для використання з метою зрошування за агрономічними критеріями в 2018 р. в першу чергу обумовлена високим вмістом хлорид-іонів 0,66–1,06 г/дм3, сульфат-іонів 0,63–0,78 г/дм3, натрію і калію (> 45%) і підвищеним рН 8,11–8,24.
Таким чином, води р. Інгулець можна використовувати для зрошування без додаткового змішання з дніпровською водою тільки за умови застосування комплексу заходів попереджуючих деградацію ґрунтів або з урахуванням поліпшення якості води до показників І класу. Пониження концентрації забрудників в поверхневих водах досягається за рахунок проведення санітарного промивання русла р. Інгулець.
Придатність поверхневих вод для зрошування за екологічними критеріями оцінена за даними створу с. Андріївка, відповідно до вимог ДСТУ 7286 2012 «Якість природної води для зрошування. Екологічні критерії». За періоди 2005–2006 рр. і 2015–2018 рр. отримані наступні дані: якість вод відноситься до І класу «придатна» для зрошування за показниками: алюміній, залізо, марганець, мідь, нафтопродукти, нікель, феноли, фториди, цинк. Тільки на дату 21.09.2006 за показником БСК5 отримано ІІ клас якості води.
Отримані результати свідчать, що аналітичні методики мало враховують пріоритетність забрудників, характерних для районів з розвиненою гірничо-рудною промисловістю. Слід зазначити, що до 2010 р. показники якості вод р. Інгулець були нижчими в порівнянні з теперішніми. Це, в першу чергу, пов’язано з регламентом санітарного промивання русла річки.
Виявлена невідповідність якості вод р. Інулець для задоволення потреб місцевого населення по рекреації, господарсько-питних цілей і зрошування без додаткових заходів.
Потрібна додаткова доочистка поверхневих вод для подальшого їх використання для господарсько-питних цілей відповідно до вимог ГСанПиН 2.2.4–171-10 «Гігієнічних вимог до води питної, призначеної для вживання людиною». Так, в деяких пунктах спостереження зафіксований підвищений вміст у воді БСК5, заліза, марганцю, сульфатів, сухого залишку, хрому, відзначається висока жорсткість води.
Низька якість води і значні коливання гідрохімічних показників обумовлені переважно техногенним впливом. Так в 2018 р. у водах р. Інгулець після скидання висомініралізованих шахтних вод зміст сухого залишку склав 6,49 г/л, а в травні, в період проведення санітарного промивання русла — 1,49 г/л.
Таким чином, за рахунок проведення дорогого меліоративного заходу на сьогодні досягнуте стійкіше поліпшення якості поверхневих вод упродовж теплого періоду року.
Постійними чинниками впливу на якість вод р. Інгулець залишаються: скидання оборотних вод підприємств гірничо-металургійного комплексу Кривбасу, вплив фільтраційних втрат з водоносних комунікацій, хвостосховищ і ставків-накопичувачів, розташованих уздовж русла, а також стік внутрішньовідвальних вод, який на сьогодні мало врахований.
Відвали гірничо-рудної промисловості, як показали наші дослідження, є однією з причин погіршення якості вод. Маловивченими на сьогодні залишаються причини виникнення біля відвалів скельних порід, значних зон підтоплення, виходів високомінералізованих джерел, поява техногенних водоносних горизонтів, ділянок забруднення ґрунтів, підземних і поверхневих вод.
Наприклад, атмосферні опади, проходячи через тіло відвала, збагачуються іонами магнію, сульфатами і іншими з’єднаннями і виходять у вигляді джерел з мінералізацією більше 6,4 г/дм3, жорсткістю 37–80 мг-экв./дм3. Гірко-солений смак вод свідчить про наявність Cl -, SO42 -, Na+ і K+. Сформовані усередині відвалів фільтрати мігрують в підземні води, що побічно підтверджене проведеними геофізичними дослідженнями.
Таким чином відвали, вплив яких мало вивчений, серйозно впливають на довкілля, зокрема на якість поверхневих і підземних вод.
Ознайомитись з матеріалами другої панельної дискусіїї на тему: «Екологічні податки 2020: європейська модель чи тиск на бізнес? Формування рентної шкали для промислових підприємств – чи може це питання допомогти довкіллю? за посиланнями:
Ознайомитися з матеріалами першої панельної дискусії «Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?» можна за посиланнями:
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»?
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина2)
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина3)
