Продовжуємо публікувати огляд презентацій та виступів на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYёI RIH GREEN STRATEGY» і пропонуємо Вашій увазі погляд місцевої влади на проблему екологічного оподаткування.
Доповідь на тему: «Екологічний податок – можливість органів місцевого самоврядування забезпечити реалізацію екологічних прав мешканців міста Кривого Рогу», яку презентував заступник Криворізького міського голови Олександр Катриченко.
Як змінилася екологічна ситуація у Кривому Розі за останні 10 років? Валові викиди забруднюючих речовин по Кривому Рогу зменшилися з 400 тис. тон до 270 тис. тон (- 34%). При цьому концентрація забруднюючих речовин перевищує встановлений норматив в 2,5 рази. Тому питання якості контролю є дуже важливим для м. Кривий Ріг.
Слід зауважити, що основна динаміка зменшення обсягів викидів на 1 т виробленої продукції спостерігалася у 2015 році, після чого, незважаючи на оптимістичні звіти промислових підприємств про мільярдні інвестиції у модернізацію виробництва, питомі викиди на 1 т виробленої продукції є практично незмінними з 2015 року.
Так діаграма вказує на зменшення загальних обсягів викидів з 2017 по 2019 рік, але це обумовлено виключно падінням обсягів виробництва на основних підприємствах-забруднювачах.
За період з 2013 по 2020 р. на території міста встановлено 28 автоматизованих постів моніторингу за якістю атмосферного повітря, з яких 5 – міські, 23 – промислових підприємств, які встановлені на межі санітарно-захисних зон.
Інформацію з постів моніторингу можна отримати в режимі он-лайн на сайті Криворізької міської ради в розділі екомоніторинг, до якого наразі під’єднані 13 постів.
До системи екомоніторингу не під’єднані підприємства ТОВ «Метінвест холдинг» у зв’язку з недостовірністю даних, що отримуються з автоматизованих постів моніторингу.
Для аналітичної обробки даних постів екомоніторингу на базі КП « Інститут розвитку міста» створений аналітичний відділ.
Крім постів екомоніторингу за кошти екологічного фонду здійснюється лабораторний відбір проб якості атмосферного повітря та води з водойм Кривого Рогу.
До цього моніторингу залучається також центр моніторингу ДОР, громадські організації.
Результати моніторингу оформляються відповідними протоколами та направляються відповідним органам для реагування на факти перевищення гранично допустимих викидів чи скидів, але відчутних результатів так і не отримали.
За рахунок коштів міського бюджету Протягом 2018, 2019 років виконанні роботи з визначення хімічного складу та оцінки ступеня забруднення атмосферного повітря в місті Кривому Розі, ідентифікація та інвентаризація основних джерел викидів забруднюючих речовин
промислових підприємств міста, у тому числі оцінка ризиків для довкілля та здоров’я населення.
Цією науковою роботою було доведено безперечний зв’язок між викидами забруднюючих речовин та станом здоров’я мешканців міста, а також розраховані збитки через витрати на лікування хвороб, пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря.
Ця робота є підґрунтям для економічно обґрунтованих ставок екологічного податку.
Результати роботи направлені для реагування до відповідних структур (Мінприроди, МОЗ, Держпродспоживслужби).
З 353 млн. грн.. екологічного податку, який сплатили промислові підприємства Кривого Рогу, в 2019 році в місті залишився 61 млн. грн., що є несправедливим по відношенню до мешканців міста, які потерпають від забруднення атмосферного повітря.
Запропоновані законопроекти щодо збільшення ставок екологічних податків в 1,5 рази, перерозподіл коштів екологічного податку, дозволять збільшити надходження екологічних податків до міського бюджету на майже 230 млн. грн. Ця цифра відповідає науково обґрунтованому обсягу збитків, завданих здоров’ю мешканців міста внаслідок промислового забруднення.
Також було запропоновано зміни до Постанови 1147, в якій йдеться про використання коштів екологічних податків стосовно внесення до неї такого напрямку використання цих коштів, як медицина (будівництво та облаштування закладів охорони здоров’я).
Зі свого боку ми підтримуємо внесення до переліку об’єктів, які фінансуються у т.ч. за рахунок коштів екологічного фонду, проте вважаємо, що це має бути прописано на законодавчому рівні. Своє ставлення до Постанови 1147 ми висловили в попередній публікації.
Робота, направлена на вирішення екологічних проблем, це непростий процес. Чим більше вимог та уваги і контролю діяльності промислових підприємств, тим більший спротив з їх боку. Тому ця робота повинна бути системною.
Народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна погодилася з несправедливим розподілом екологічного податку. В той же час відмітила неефективність їх використання на місцевому рівні.
Також висловила свою незгоду направляти екологічні кошти на боротьбу з наслідками промислових забруднень (зокрема медицину), а не на усунення причин (наприклад вирішення питання утилізації шахтних вод).
Заступник міського голови відповів, що екологічні кошти міського бюджету використовуються за 3 напрямками:
- озеленення;
- заміна каналізаційних колекторів;
- поводження з твердими побутовими відходами.
В той же час, турбота про здоров’я мешканців міста має бути в пріоритеті і необхідно направляти кошти на усунення наслідків, які спричинили промислові викиди у т.ч. для здоров’я, але для цього необхідно збільшити їх надходження саме до місцевих бюджетів.
Пані Олена також зауважила, що зменшення викидів, про яке йшла мова у доповіді, не є результатом діяльності місцевих органів влади і ефективності її роботи не видно саме з огляду на досягнутий результат.
З цим висновком важко погодитись, оскільки закриття окремих застарілих потужностей підприємств-забруднювачів є наслідком у т.ч. виконання місцевих екологічних програм, які розроблялися за участю підприємств, місцевої влади, науковців та громадськості і затверджувались рішенням міської ради. Цю думку підтвердив і пан Олександр.
Керівник зі співпраці з органами державної влади ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олег Крикавський зазначив, що підприємство готове співпрацювати з органами місцевого самоврядування щодо ліквідації наслідків промислового забруднення, зокрема з будівництва онкодиспансеру. Підприємство також підтримує ініціативу стосовно перерозподілу коштів екологічних податків в бік збільшення надходжень до місцевих бюджетів.
Доктор біологічних наук, професор Григорій Шматков зазначив, що в місті створена достатньо непогана система моніторингу, яка враховує основні складові системи моніторингу: спостереження, оцінка, прогноз. При цьому виникає питання щодо четвертої складової – управління отриманою інформацією. Повідомлення центральних органів виконавчої влади не є управлінням. Чи налагоджена така система управління в місті?
Пан Олександр зауважив, що в умовах чинного законодавства органи місцевого самоврядування досить обмежені у прийнятті рішень стосовно підприємств-забруднювачів, оскільки функція контролю покладена саме на центральні органи виконавчої влади.
Ольга Чехун – начальник регіонального офісу водних ресурсів в Дніпропетровській області висловила стурбованість стосовно якості води в Карачуновському водосховищі, яке сьогодні за своїми показниками не може використовуватись для питного водопостачання і запитала чи планує Криворізька міська рада надати кошти для збільшення обсягів водообміну у Карачуновському водосховищі, для покращення якості води у ньому.
Пан Олександр відповів, що питання водообміну найближчим часом(початок березня) буде узгоджене з Державним агентством водних ресурсів України.
Нажаль, повідомляємо, що в питанні збільшення обсягів водообміну у Карачунівському водосховищі домовленості досягнуто не було. Детальніше про перебіг подій на засіданні міжвідомчої комісії, яке відбулося 5 березня, можна прочитати на нашій сторінці у фейсбук http://haa.su/VHR/
Олег Сампір з громадської організації RedHUBвисловив думку, що кошти, які виділяються підприємствами в рамках програми соціального партнерства краще було б вкладати в медицину (проведення діагностування, профілактику захворювань).
На що пан Олександр зауважив, що соціальні програми підприємств ніяким чином не пов’язані з екологією і підприємства самостійно обирають напрям їх використання.
Головним висновком, який можна окреслити з точки зору місцевої влади – це встановлення справедливого розподілу екологічних податків для міст з великим промисловим навантаженням та розширення можливості їх використання.
Другою складовою участі органів місцевого самоврядування у вирішенні екологічних проблем повинне стати розширення їх повноважень у сфері екологічного контролю за підприємствами-забруднювачами та участі у прийнятті рішень щодо надання дозвільних документів.
З повною версією презентації пана Олександра можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/open?id=1KP9BcusdtPfITJ2-hRfGbcQMDGXXt2Md
Попередня доповідь другої панельної дискусіїї на тему
Ознайомитися з матеріалами першої панельної дискусії «Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?» можна за посиланнями:
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»?
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина2)
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина3)