Повітря не можна побачити, помацати, відчути на смак. Це якщо воно чисте. А якщо ти живеш у Кривому Розі, то ти його і побачиш, і торкнешся через 15 хвилин після витертого з підвіконня пилу, і відчуєш на смак, коли почне дерти в горлі та скрипіти на зубах, особливо, коли знаходишся поблизу наших промислових підприємств.
Саме для того, щоб знати чим ми дихаємо, Екологічна рада Криворіжжя протягом майже півроку проводить громадський моніторинг якості нашого повітря.
За результатами моніторингу ми можемо стверджувати, що є суттєвий вплив південної промислової зони Кривого Рогу на забруднення атмосфери міста. Підвищенні концентрації оксиду вуглецю (CO) та пилу пов’язані з вітрами, що дують зі сторони промислових майданчиків наших південних підприємств. Натомість, підвищенні концентрації діоксиду сірки (SO2) тягне звідкись зі сторони центрального автовокзалу або об’їзної дороги. Нами опрацьовано великий масив даних з листопада 2014 до лютого 2015 років, залучено дані метеорологічних спостережень «поза містом» та побудовано наочні графіки. Для проведення подальшого моніторингу нам необхідні дані вже і за весняно-осінній період.
Первинні дані моніторингу ми отримали від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у відповідь на запит про доступ до публічної інформації.
Нагадуємо читачам, що згідно з низкою законів (Конституція України, «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про державну таємницю») — інформація про стан довкілля є публічною інформацію та не підлягає утаємниченню. Це стосується абсолютно всіх суб’єктів, які розпоряджаються екологічними даними!
Нажаль, первинні дані (листопад 2014 — березень 2015 років) нам було видано у паперовому вигляді. Це значно уповільнило обробку та аналіз цих даних. Саме через це ми публікуємо цю статтю із піврічною затримкою. Також ми намагались отримати дані з 4-х постів, які належать міській громаді, проте до цього часу нам це не вдалось…
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є оператором трьох автоматизованих постів моніторингу. Вони розташовані за адресами: вул. Ландау, буд. 2 (зона впливу коксохімічного виробництва); вул. Орджонікідзе, буд. 52 (зона впливу металургійного виробництва); вул. Подлєпи, буд. 41 (зона впливу гірничо-збагачувального виробництва). Пости виконують цілодобовий моніторинг, вимірюючи концентрації забрудників в повітрі кожні 20 хвилин. Проте трапляються і пропуски. Наприклад, пост з вул. Подлєпи, 41 не передавав дані упродовж 10–21 грудня.
Моніторингові пости обладнані власними метеорологічними модулями, які з поміж інших параметрів вимірюють також напрямок та силу вітру. Але у нас є сумніви щодо вимірювань напрямку вітру, які виконані на цих постах.
Справа в тому, що для облаштування майданчику для вимірювання сили та напрямку вітру необхідно дотримуватись численних умов «чистоти території». Простіше кажучи — навколо майданчику не повинно бути дерев, гаражів, одно– та багатоповерхової забудови, парканів та інших перешкод. Жоден з постів цим умовам не відповідає. Це наочно видно на діаграмах напрямку вітру, які ми побудували за результатами спостережень: на всіх трьох постах абсолютно різні показники. І для порівняння ми відобразили дані з метеостанції, розташованої в Міжнародному аеропорту «Кривий Ріг» (с. Лозуватка). Численні фотоматеріали, зібрані громадською спілкою з березня по вересень 2015 року, відображають дуже добру кореляцію між напрямком вітру в аеропорту та напрямком «куди тягне дим із труб» в Кривому Розі. Тому для подальшої роботи ми використовуємо метеорологічні дані з метеостанції в аеропорту «Кривий Ріг» (Авіаметеорологічна станція цивільна ІІ розряду «Кривий Ріг»), яка кожні півгодини передає в ефір дані про метеорологічні умови.
Щоб звести в єдиний масив дані з постів та з метеостанції, ми виконали наступну трансформацію даних:
-
час всіх вимірювань забруднення повітря прив’язали до інтервалів 00–20-40 хвилин. Тобто, якщо вимірювання було здійснене в 22г.52хв., то ми ставимо йому час 23г.00хв. Це зроблено для зручності порівняння даних. Похибки вимірювань до 10 хвилин суттєво не впливають на загальну картину;
-
для порівняння з даними аеропорту взяли лише вимірювання забруднення повітря в 00 та 20 хвилин кожної години. Вимірювання забруденння в 20 хвилин кожної години порівнюються з метеоумовами в 30 хвилин кожної години. Ми не вважаємо за доцільне усереднювати дані в інтервалах 20–40 хв. Це значно ускладнить обробку даних та привнесе додаткові похибки.
Після поєднання двох масивів даних: результатів моніторингу забруднення повітря та результатів метеорологічних спостережень, стає можливим вирахувати та наочно відобразити: які концентрації забрудників тягне на пости вітрами різних напрямків. В якості характерної величини ми взяли медіану. Вона показує — де знаходиться середина всіх вимірювань. Половина значень буде меншою за медіану, половина — більшою. Відповідно — якщо зростає медіана, то і весь масив вимірювань «повзе угору». А це означає — що з вітром цього напрямку на пост несе підвищенні (у порівнянні з іншими вітрами) концентрації речовин-забрудників. На всіх графіках медіани для різних напрямків вітру поєднані червоною лінією. Для наочності ми надаємо одну діаграму (концентрації пилу), побудовану в форматі «роза вітрів». Але для подальшого розгляду будемо використовувати діаграми «ящики з вусами». Вони дозволяють більш контрастно відобразити відміни та навести додатково кількість вимірювань при кожному напрямку вітру (синім кольором всередині «ящиків»).
Пил
Вимірювання концентрацій пилу в повітрі чітко вказують на вплив південної промислової зони. При побудові діаграм було «викинуто» значення вище 0,75 мг/куб.м. Таких значень небагато, але вони трапляються.
Якщо для постів, які розташовані на північ від заводів (Ландау-2 та Орджонікідзе-52) підвищені концентрації пилу пов’язані з південними вітрами, то для посту Подлєпи-41 найбільші концентрації пилу несе з північного сходу, знову ж таки — зі сторони промзони. Але зверніть увагу на незначне підвищення пилу на пості Ландау-2, яке пов’язане з вітрами північно-східного напрямку. До цього ми повернемось коли будемо розглядати забрудення нашого повітря діоксидом сірки.
Оксид азоту
Вимірювань оксиду азоту, які «вище нуля» — дуже небагато. За цих умов фіксується підвищення концентрацій на пості Орджонікідзе-52 при вітрах східного напрямку, але за такої кількості ненульових спостережень ці дані абсолютно непредставницькі. На схід від цього посту розташовані коксохімічне виробництво ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та промислові майданчики інших підприємств. Проте відсутність «ненульових» концентрацій оксиду азоту на інших моніторингових постах дозволяє нам підозрювати, що безпосередньо біля посту Орджонікідзе-52 розташоване локальне джерело забруднення.
Оксид вуглецю
У вимірюваннях концентрацій оксиду вуглецю найконтрастніше відображається вплив промисловості на наше повітря. Для побудови діаграми ми відкинули значення більше 5 мг/куб.м, щоб у збільшеному масштабі відобразити основний масив інформації.
Для постів, які розташовані на північ від промислової зони (Ландау-2 та Орджонікідзе-52) високі концентрації оксиду вуглецю тягне з півдня. На пості Подлєпи-41 трохи підвищенні концентрації забрудника пов’язані з північно-східними вітрами. Ми не виключаємо вплив міського автомобільного транспорту на ці вимірювання, але дуже контрастно виглядають вітри, які дують саме зі сторони промислової зони.
Діоксид сірки
Діоксид сірки — це єдиний забрудник, який потрапляє в повітря не з південної промислової зони. Звісно, що і з півдня тягне трохи підвищені концентрації, але не в таких масштабах щоб казати про «все пропало».
За результатами моніторингу високі вмісти діоксиду сірки фіксуються на пості Ландау-2 при північно-східних напрямках вітру. Нагадаємо, що для пилу також фіксувались незначні перевищення при вітрах цього напрямку. Варіантів для пояснення може бути декілька. Або в безпосередній близькості до посту розташоване джерело пилу та діоксиду сірки, або ці забрудники приносить вітром зі сторони центрального автовокзалу. Там також є промислова зона і безліч промислових майданчиків. Громадська спілка подала запит до Управління екології виконкому Криворізької міської ради з проханням надати повний перелік стаціонарних джерел викидів у повітря. Але ми не виключаємо варіанту, що про це джерело взагалі нічого не відомо.
Що далі? — Ми з нетерпінням чекаємо на заявлену міським виконкомом он-лайн публікацію даних з чотирьох «міських» постів. Ці дані дозволять нам довести або спростувати викладені вище тези. Також дуже сподіваємось на он-лайн публікацію первинних даних вимірювань постів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у машинообролювальному форматі. Це значно прискорить обробку результатів спостережень та надасть мешканцям прилеглих до промзони районів доступ до оперативної інформації про якість атмосферного повітря.
