Мониторинг и контроль
Завершуючи огляд третього блоку ІІІ Міжнародного екологічного форуму «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY» пропонуємо до Вашої уваги основні тези панельної дискусії на тему «Екологічний моніторинг як головний чинник контролю промислового впливу підприємств».
Учасники:
Руслан Стрілець – — заступник директора Департаменту з питань управління відходами, екологічної безпеки та переходу до кругової економіки Міністерства енергетики та захисту довкілля України
Олексій Ангурець – заступник голови Дніпропетровської обласної ради
Туйя Хіллі – радник Центру економічного розвитку, транспорту та довкілля Лапландії, Фінляндська республіка
Євген Василенко – експерт – аналітик Громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя»
Модератор Ганна Штонда – ведуча каналу Перший міський.
Основним питанням, яке турбує сьогодні громадськість — це відкритість даних екологічного моніторингу.
Руслан Стрілець:
Питанням моніторингу сьогодні займається велика кількість стейкхолдерів по всій території України, проте більшість з них забуває, що моніторинг – це не тільки отримання даних про стан навколишнього середовища, а й їх аналіз. Говорячи про моніторинг, усі згадують про обладнання чи інструменти для моніторингу чи то повітря, ґрунтів, чи водних об’єктів, але ніхто не згадує про об’єднання цих даних, щоб визначити залежність одних показників від інших.
Насправді сьогодні відкрити дані моніторингу не є проблемою. Проблема полягає в іншому. Для 98 % населення ці дані будуть абсолютно незрозумілими.
Питання сьогодні не в тому, чи повинна держава висвітлювати дані моніторингу. Держава це повинна робити відповідно до Орхуської Конвенції. Питання полягає у достовірності наданої інформації.
Побудувати систему, яка б гарантувала достовірність даних, а також якісний глибокий аналіз цих даних коштує дуже дорого і на скільки держава чи муніципалітети готові вкладати кошти в розбудову такої системи тотожне тому на скільки промислові підприємства готові вкладати кошти у найкращі доступні технології.
При цьому пан Руслан впевнений, що кроки, які були здійснені протягом останніх 4–5 разів у сфері розбудови системи моніторингу, найближчим часом принесуть свої результати.
Одним із завдань, яке стоїть сьогодні перед державою, зобов’язати підприємства повністю висвітлювати екологічну інформацію відповідно до Орхуської Конвенції і як це реалізовано в країнах Європейського Союзу (авт.)
Також коментуючи останню тезу пана Руслана, необхідно зазначити, що протягом останніх двох років зокрема нами, в моніторингу промислових підприємств був здійснений важливий крок щодо встановлення автоматизованих систем моніторингу на джерелах викидів. Ця обов’язкова норма з’явилася в нових законопроектах і сподіваємося, найближчим часом ці законопроекти будуть прийняті.
Системи моніторингу джерел викидів дають найбільш об’єктивну інформацію про стан роботи обладнання, у т.ч. очисного.
І дуже важливо, щоб доступ до даних цих систем був можливим саме в режимі реального часу, щоб уникнути маніпулювання цими даними. А ще краще, щоб моніторинг здійснювався незалежними сторонами, як це робиться в країнах ЄС.
На зустрічі, яка передувала ІІІ Міжнародному екологічному форуму «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY», було висловлено думку, що моніторинг промислових підприємств повинен здійснюватися незалежними контролерами.
Коментуючи цю думку, Олексій Ангурець зазначив, що при реалізації проекту обласної системи екологічного моніторингу, були два важливих моменти:
- Організувати передачу даних з моніторингових систем в режимі реального часу. Це саме первинні дані екологічного моніторингу, відкритість і прозорість яких не викликає жодного сумніву.
- Залучення до обласної системи моніторингу даних системи моніторингу підприємств-забруднювачів у такому ж режимі передачі даних в реальному часі.
Також пан Олексій підкреслив, що необхідно створювати єдину систему державного моніторингу. Зараз в декількох областях відбувається тестування таких систем, одна з яких стане основою загальнонаціональної системи державного моніторингу.
Від себе додамо, що крім організації такої системи моніторингу повинні бути визначені чіткі технічні параметри, однакові для всіх систем, що дасть можливість уникнути проблем з достовірністю даних.
На питання, яким чином необхідно регулювати участь громадськості у заходах контролю підприємств-забруднювачів, Руслан Стрілець зауважив, що будь яка перевірка, будь яким державним органом передбачає саме фахову перевірку фахівцями, де знають, вміють, розуміють і діють в межах чинного законодавства.
Державний екологічний інспектор, на думку пана Руслана, це особа, яка має певні знання та навички, але не є посадовою особою і не може бути наділена певними правами і обов’язками на тому ж рівні, як посадова особа. Це дає можливість уникати зловживань з боку державних інспекторів.
Якщо ми правильно зрозуміли відповідь пана Руслана, то він вважає, що заходи контролю мають здійснювати лише фахові інспектори, якими є інститут державних екологічних інспекторів.
Не можна не погодитися з цією думкою. Перевірку повинні здійснювати дійсно фахівці, які володіють чинним законодавством щодо здійснення заходів контролю.
Але невже пан Руслан вважає, що серед громадськості немає експертів, які також ознайомлені з чинним законодавством, які знають що і як робити при здійсненні заходів контролю.
Додамо більше, що саме представники громадськості набагато більше обізнані, де на підприємстві відбуваються порушення, бо, володіють або інсайдерською інформацією, або володіють знаннями щодо технологічних процесів, які здійснюються на підприємствах.
Як показала остання перевірка ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рiг», представники екологічної інспекції прийшли перевіряти підприємство без чіткого плану і досі не зрозуміло, яким чином обирались об’єкти для перевірки. Отже, щодо фаховості інституту державних інспекторів у громадськості є певні питання.
Також Руслан Стрілець, продовжуючи думку Олексія Ангурця, додав, що наразі ведеться активна робота щодо ратифікації Стокгольмської Конвенції «Про стійкі органічні забруднювачі», а саме щодо створення єдиного реєстру внесення забруднення.
Першим кроком цього процесу було прийняття постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджено методологію проведення моніторингу атмосферного повітря.
Поява такої методології сприятиме розвитку єдиної системи, яку кожна область матиме можливість розбудовувати на своїй території.
Ольга Чехун – голова регіонального офісу Держводагенства поцікавилася, яким чином відбувається реакція на дані моніторингу щодо забруднення водних об’єктів. За приклад пані Ольга навела факт забруднення пестицидами Каховського водосховища.
На це питання Олексій Ангурець зазначив, що на сьогодні в Дніпропетровській ЦЕМ відсутнє обладнання для постійного моніторингу водних об’єктів, є лише ручне обладнання для оперативного моніторингу. Що стосується реагування на випадки забруднення, вся отримана інформація з постів моніторингу, як стаціонарних, так і пересувних, у разі виявлення перевищень направляється до єдиного органу, який наділений повноваженнями щодо реагування на такі ситуації – державну екологічну інспекцію. При цьому оперативність реагування ДЕІ може складати декілька місяців (авт).
Євген Василенко на питання щодо адекватності роботи системи моніторингу в Кривому Розі та кроків, які необхідно зробити для її удосконалення зазначив, що дійсно, виникає чимало запитань щодо репрезентативності даних постів моніторингу. Аналіз цих даних вказує на або неякісне калібрування обладнання, або ще гірше на свідоме налаштування його таким чином, щоб воно не фіксувало перевищення концентрації забруднюючих речовин.
По-друге, пан Євген позитивно відмітив створення у місті аналітичного моніторингового центру (детальніше тут), відзначивши при цьому, що громадськість не в змозі взяти на себе всі функції з аналітичної обробки даних, оскільки їх стає дедалі більше.
Це має бути методична постійна робота, кінцевим результатом якої є надання пропозицій для прийняття рішень відповідними органами влади.
На питання щодо залучення представників Міністерства охорони здоров’я до вивчення даних моніторингу та прогнозування наслідків, Туйя Хіллі зауважила, що Міністерство охорони навколишнього середовища та МОЗ це абсолютно різні структури, які не перетинаються у своїй діяльності.
На питання, чи є окремі системи моніторингу для підприємств різних галузей промисловості, пані Туйя зазначила, що моніторинг у Фінляндії здійснюється за єдиною системою не залежно від галузі.
Ще одне питання стосувалася поводження з відходами, адже для Кривого Рогу це є величезною проблемою, насамперед через величезні обсяги їх утворення. На думку Ігора Григор’єва — заступника директора з економіки і перспективного розвитку інституту «Кривбаспроект», цим питанням має займатися окремий підрозділ. Чи передбачений такий підрозділ в структурі Мінекоенерго?
На думку Руслана Стрільця вирішення питання відходів це проблема виключно суб’єктів господарювання і за розміщення відходів бізнес повинен сплачувати.
Це все так, але питання було в іншому: що робити з цим величезним обсягом відходів далі? Хто має займатися цим питанням? Якщо взяти приклад, який навів пан Руслан щодо прибирання сміття у власні оселі, так, ми дійсно сплачуємо за те, щоб сміття вивозили, але ми не переймаємося тим, що з цим сміттям буде далі. Вартість його захоронення входить у тариф на вивезення, але ми жодним чином не відповідаємо за його подальшу утилізацію.
Останнє питання дискусії від Йосипа Маякова, члена ГС «Екологічна рада Криворіжжя, стосувалося можливості залучення відомчих та муніципальних систем моніторингу до загальнодержавної системи.
Руслан Стрілець запропонував надати пропозиції щодо процедури такого об’єднання з обґрунтуванням через Громадську раду при Мінекоенерго.
То ж якщо Ви маєте власні пропозиції, будь ласка висловлюйте їх у коментарях на нашій сторінці у фейсбуці під цією публікацією.
На цьому ми завершуємо 3 частину огляду ІІІ Міжнародного екологічного форуму «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY».
Наступні публікації стосуватимуться проблеми шахтних вод Кривого Рогу.
Ознайомитись з матеріалами ІІІ-ої панельної дискусії на тему: ‘Екологічний моніторинг як головний чинник контролю промислового впливу підприємств“ за посиланнями:
Ознайомитись з матеріалами другої панельної дискусії на тему: «Екологічні податки 2020: європейська модель чи тиск на бізнес? Формування рентної шкали для промислових підприємств – чи може це питання допомогти довкіллю? за посиланнями:
Ознайомитися з матеріалами першої панельної дискусії «Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?» можна за посиланнями:
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»?
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина2)
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина3)
В екологічному форумі «Криворізька зелена стратегія» взяли учать понад 130 осіб, серед яких були Народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, місцевої влади та депутати місцевих рад, представники науки, громадськості, великих підприємств. Серед учасників форуму були гості з Фінляндії та Швеції, які ознайомили учасників з екологічною політикою своїх країн щодо системи моніторингу та контролю.
Робота форуму тривала майже 8 годин.
Було розглянуто 4 питання:
- - Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?
- - Екологічні податки 2020: європейська модель чи тиск на бізнес? Формування рентної шкали для промислових підприємств – чи може це питання допомогти довкіллю?
- - Екологічний моніторинг як головний чинник контролю промислового впливу підприємств.
- - Проблема шахтних вод Кривбасу: чи є на дія на зміни?
Були заслухані доповіді та презентації 17 доповідачів, у панельних дискусіях прийняло участь 17 спікерів.
З чотирьох тем, які обговорювалися на форумі, три тісно пов’язані між собою і є трьома стовпами державного регулювання в екологічній сфері:
- - моніторинг;
- - контроль;
- - податки.
Розгалуження та модернізація системи державного моніторингу за станом навколишнього середовища є основною для прийняття рішень про вживання заходів контролю за забруднювачами, а також рішень щодо видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин. Позиція ГС «Екологічна Рада Криворіжжя»: стандарти системи екологічного моніторингу мають бути однаковими для всіх, починаючи від місць розташування системи контролю, закінчуючи технічними параметрами обладнання та аналітикою отриманих даних.Для будівництва такої системи необхідно вкладати кошти з держаного бюджету.
 |
 |
Найбільш запеклим при обговоренні виявилося питання реформи екологічного контролю. Проект Закону України про Державний екологічний контроль, який презентував Голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, зазначає, що ефективність органів державного екологічного контролю визначається на основі головного критерію – динаміки стану довкілля та його компонентів. Цей законопроект передбачає утворення єдиного органу державного екологічного контролю. В той же час не до кінця зрозумілою є роль місцевих органів влади та громадськості в здійсненні державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, саме щодо їх ролі – необхідно попрацювати над законопроектами.Також необхідно чітко розуміти структуру органів державного контролю, їх повноваження.
Питання екологічного оподаткування є сферою інтересів усіх стейкхолдерів у сфері екології. Пошук балансу в питаннях екологічного оподаткування між бізнесом та владою повинен стати одним з основних принципів. Для промислових міст, таких як Кривий Ріг, Маріуполь, Запоріжжя, важливим є використання екологічних коштів саме на місцях, тому необхідно вносити зміни в структуру розподілу податків зі збільшенням надходжень саме до місцевих бюджетів. Кім того, необхідно на законодавчому рівні чітко визначити напрями використання екологічного податку з відповідним внесенням змін до Податкового кодексуУкраїни, скасувавши дію Постанови Кабінету міністрів України № 1147 від 17.09.1996 року.
 |
 |
Четверте питання,я ке розглядалося на Форумі є специфічним для Кривого Рогу, але його вирішення зачіпає інтереси чотирьох областей:Кіровоградської, Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської – це питання управляння шахтними водами Кривбасу та поліпшення гідрологічного і екологічного стану ріки Інгулець.
Центром прийняття рішень по зазначеному питанню має бути саме Кривий Ріг. Для цього має бути вироблена єдина позиція всіх зацікавлених сторін, якими є підприємства з підземного видобутку руди, місцева влада та громадськість. Ця позиція повинна відповідати вимогам чинного законодавства у сфері управління водними ресурсами. Крім того, до вирішення проблеми поліпшення стану ріки Інгулець мають бути залучені не лише підприємства з підземного видобутку залізної руди, а й всі підприємства, діяльність яких має негативний вплив на екологічний стан ріки Інгулець.
Найближчім часом ми плануємо зібрати за стіл всі зацікавлені сторони і розпочати роботу над виробленням такої позиції.
 |
 |
Презентації доповідей спікерів будуть найближчим часом викладені на сайті ГС «Екологічна рада Криворіжжя» ecorada.org
Екологічний форум «KryvyiRih Green Strategy». Перші підсумки.
Подкатегории
Повітря 19
Якість атмосферного повітря є одним з найважливіших чинників впливу на здоров’я та самопочуття населення. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я — кожна сьома людська смерть у світі є наслідком різноманітних забруднення атмосферного повітря. На відміну від «здорової» їжі, або чистої питної води — придбати для власного використання чисте повітря неможливо!
Контроль за якістю повітря та боротьба із забрудненням є однією з найважливіх проблем міжнародного масштабу. Під егідою Організації об’єднаних націй працює декілька міжнародних робочих груп та комісій, мета яких — розробка та впровадження ефективних методик моніторингу та оцінки впливу забруднення атмосферного повітря.
В Кривому Розі, який всесвітньо відомий своїми потужними промисловими комплексами, проблема якості атмосферного повітря відчувається вкрай гостро. Згідно з даними вимірювань — в місті постійно фіксуються перевищення санітарних норм забруднення. Але ані місцевою владою, ані відповідними службами промислових підприємств не виконується детальний аналіз причин та, що головніше, наслідків хронічного забруднення нашої атмосфери.
