Як вирішувати проблему шахтних вод з точки зору великого бізнесу?
Валерій Кузнєцов – головний інженер гірничого департаменту ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рiг».
На початку доповіді пан Валерій ознайомив учасників форуму з історією рудоуправління, зке почало свою діяльність з видобутку залізної руди ще у 1887 році і за 130 років видобуто понад 350 млн.т. багатих залізних руд.
Складність гідрогеологічних умов видобутку обумовлена наступними факторами:
- наявність підземних вод в осадкових та кристалічних породах родовища;
- інтенсивним розвитком зон зрушення;
- інфільтрація атмосферних опадів, що випадають на зону зрушення;
- наявність в рудних покладах високопористих порід, які є природним акумулятором підземних вод;
- наявністю на площі родовища глибоких розвідувальних свердловин, які є водопровідними каналами при їх попаданні в зону зрушення.
Загальний водоприток шахтоуправління складає до 300 м3/год або 2,3 млн. м3 на рік. Частково вода використовується для технічних потреб при видобутку руди.
Решта води направляється в ставок-накопичувач б. Свистуново, а потім скидається в ріку Інгулець, згідно із затвердженим Кабінетом Міністрів України Регламентом, узгодити який з кожним роком стає дедалі складніше.
Через затримку дозволу на скид ставок-накопичувач переповнений, що є потенційною техногенною катастрофою, як для населених пунктів, які знаходяться в Широківському районі, так і для всього Кривого Рогу.
Для вирішення проблеми утилізації шахтних вод підприємством в 2011 році замовлене та напрацьоване техніко-економічне обґрунтування в якому розглянуто три основні методи утилізації:
- виморожування;
- термодистиляція;
- зворотний осмос.
Був обраний комбінований засіб:
І стадія – зворотний осмос
ІІ стадія – термодистиляція.
Проте проект не був впроваджений з наступних причин.
- Головне питання, яке залишилося без відповіді, куди подіти сіль, яка залишається після демінералізації в обсязі 200 тис. тонн на рік.
- Необхідністю в залученні додаткових площ для будівництва установки та двох ставків-освітлювачів.
- Занадто висока вартість проекту – 100 млн. євро станом на 2011 рік.
Підприємство продовжує шукати шляхи та технології, які дозволять вирішити цю проблему.
З 2019 року підприємством розглядається технологія з випарювання шахтних вод на основі технології австралійської фірми Minatek.
Цю технологію можливо застосовувати в комплексі з існуючою схемою утилізації шахтних вод. Вона передбачає термічну дистиляцію з подальшим розпиленням обезсоленої води в атмосферу.
Також проробляється питання застосування технології виморожування, яка достатньо успішно застосовується в Ізраїлі при опрісненні вод Середземного моря.
Як бачимо всі нові розробки базуються на вже відомих технологіях демінералізації і кардинально нових рішень запропоновано не було.
Не було також надано відповіді на головне питання, яке є наріжним каменем будь-якої технології демінералізації: куди все ж таки подіти ті 600–650 тис. тонн солі, яка залишається після процесу знесолювання?
Також ми не почули економічну складову цих процесів: скільки ж буде коштувати для економіки підприємства обезсолювання 1м3 шахтної води?
За понад 50 років, а саме скільки налічує проблема утилізації шахтних вод, так і не було знайдено технології, яка б могла бути ефективно застосована в масштабах Кривбасу.
То може прийшов час змінити підхід до вирішення цієї проблеми і не йти цим тупиковим шляхом демінералізації. Адже є інші шляхи, як зменшити вплив шахтних вод на навколишнє середовище.
Повну версію презентації Валерія Кузнєцова можна переглянути за посиланням: https://drive.google.com/open?id=1skD_CrBaPOtBsI-RaRWd6Ghl8FXf2sv9
Ознайомитись з матеріалами ІV-ої панельної дискусії на тему: «Проблема шахтних вод Кривбасу: чи є на дія на зміни?» за посиланнями:
Проблема шахтних вод Кривбасу: чи є надія на зміни? (ч.1)
Ознайомитись з матеріалами ІІІ-ої панельної дискусії на тему: ‘Екологічний моніторинг як головний чинник контролю промислового впливу підприємств“ за посиланнями:
Панельна дискусія «Екологічний моніторинг як головний чинник контролю промислового впливу підприємств»
Ознайомитись з матеріалами другої панельної дискусії на тему: «Екологічні податки 2020: європейська модель чи тиск на бізнес? Формування рентної шкали для промислових підприємств – чи може це питання допомогти довкіллю? за посиланнями:
Ознайомитися з матеріалами першої панельної дискусії «Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?» можна за посиланнями:
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»?
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина2)
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина3)
