Продовжуємо серію публікацій по темам, які обговорювалися на ІІІ Міжнародному екологічному форумі «KRYVYIRIH GREEN STRATEGY».
На черзі третя панель, присвячена темі «Екологічний моніторинг як головний чинник контролю промислового впливу підприємств».
Першими свої доповіді презентували Олексій Трелевський – куратор проекту ЕСО-Сity та Андрій Сідєков – директор Центру екологічного моніторингу Дніпропетровської обласної ради
Олексій Трелевський «Проект ЕСО-Сity. Громадський моніторинг якості повітря в Україні»
Проект ЕСО-Сityнародився в Івано-Франківську у 2018 році. Співавторами проекту стали школярі міста, які вивчали робототехніку.
Розпочався проект з 5 станцій громадського моніторингу якості повітря, які вимірювали концентрацію пилу в повітрі pm. 2.5, pm. 10, а також метеорологічні параметри: температура, вологість, шум. Дані передавались на мапу ЕСО-Сity.
За рік проект поширився на всю територію України і складається з виготовлення станцій, розробки сенсорів та програмного забезпечення.
Сьогодні, крім пилу, станції ЕСО-Сity вимірюють концентрацію формальдегіду, вуглекислого газу, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, аміаку.
Незабаром з’явиться підтримка контролю приземного озону, летючих органічних часток, ультрафіолету типу А і В, діоксиду сірки.
Інформація з датчиків направляється на сервер, де відбувається зберігання, аналіз і відображення даних. Також на сервер потрапляють дані інших систем екомоніторингу, які є в загальному доступі.
На підставі отриманих даних здійснюється моделювання можливого забруднення, яке можна передбачити на 6–8 годин наперед.
Дані з сервера передаються на світовий сайт незалежного моніторингу Worldequality index info. Дані оновлюються щохвилини. І кожен бажаючий має змогу отримати інформацію про стан забруднення повітря, залежність забруднення від мете реологічних умов, часу доби і т.д.
Наступний крок, який необхідно зробити, це долучення систем громадського моніторингу в якості індикативного.
Для цього, на думку пана Олексія, необхідно створити науково-дослідницьку лабораторію для калібрування і повірки станцій громадського моніторингу.
Розгалуження таких систем та контроль за їх точністю з боку держави дозволить усунути бар’єр недовіри між громадськістю, владою і бізнесом, який має власні системи моніторингу, але їх дані викликають певну недовіру серед населення.
Від себе зазначимо, що чим більше таких точок громадського моніторингу буде встановлено на території населених пунктів, тим більше можливості з’явиться для аналізу та моделювання забруднення атмосферного повітря.
Але в той же час, необхідно щоб ці станції моніторингу були підкріплені стаціонарними постами державного моніторингу з обладнанням, яке дає більшу точність вимірювань, і є значно надійнішим.
Крім того, є певні правила щодо розташування точок відбору повітря для аналізу.
Чи зможуть дані таких систем громадського моніторингу набути офіційного статусу, сказати важко. За умов чинного законодавства – це неможливо. Але те, що дані дають підґрунтя для широкого спектру досліджень – беззаперечний факт.
Детальну інформацію про системи громадського моніторингу можна отримати на сайті eco-city.org.ua.
Переваги таких систем полягають, насамперед, в їх доступності для широкого кола населення, адже їх вартість всього 1300 грн„ тому їх, на відміну від коштовних стаціонарних постів, можна встановити в десятки разів більше, і відповідно отримати в десятки разів більше даних про стан атмосферного повітря.
Андрій Сідєков «Досвід Дніпропетровської області в розбудові системи екологічного моніторингу».
Центр екологічного моніторингу діє у тісній співпраці з підприємствами-забруднювачами, науковими установами, урядовими, міжнародними організаціями і органами місцевої влади.
На даний час моніторинг здійснюється лише за напрямами: атмосферне повітря і вода. Наступним етапом буде моніторинг ґрунтів, біологічних ресурсів і стану екосистеми.
Розвиток системи базується на комбінації використання недорогих сенсорів та високоточного референтного обладнання.
Система моніторингу складається з 14 стаціонарних станцій (Ефір-1 та Ефір-2), двох пересувних станцій (Зефір-1, Зефір-2), однієї референтної станції ЕОЛ-1, обладнаної пристроями, які відповідають директиві ЕС, та двох портативних газоаналізаторів AeroQualSeries 500. Станції розташовані в семи містах області.
Мобільні станції мають розширений функціонал вимірювань (шум, гама випромінювання).
Автоматизовані станції здійснюють вимірювання за 16-ма параметрами.
Накопичення цих даних дозволить здійснювати аналіз та прогнозування забруднення атмосферного повітря.
Референтна мобільна станція здійснює моніторинг концентрації основних забруднюючих речовин відповідно до вимог чинного законодавства. (Постанова КМУ № 827). Крім того, пересувна станція дозволяє відбирати пил на фільтри для здійснення подальшого лабораторного аналізу.
Мультипараметровий ручний аналізатор води дозволяє здійснювати аналіз поверхневих, грунтових вод, болотної місцевості, а також заміри води в дренажних каналах.
Робочий інтерфейс оператора представлений інтерактивною мапою, на якій розташовані станції моніторингу. Для більш детальної інформації використовується інтерфейс конкретного поста моніторингу, на який передаються дані в режимі реального часу.
На підставі отриманих даних розраховується індекс забруднення атмосферного повітря. Також для надання громадянам інформації про стан атмосферного повітря розроблений екологічний віджет, який автоматично відображає інформацію з найближчого поста моніторингу.
В найближчих планах Центру екологічного моніторингу є придбання ще однієї референтної станції, розширення мережі стаціонарних станцій, придбання обладнання для аналізу грунтів та води. Наразі в процесі підписання договорів з усіма суб’єктами моніторингу області щодо отримання від них даних про стан довкілля. Планується створення публічної мапи з моделювання та прогнозування стану навколишнього середовища.
Від себе відмітимо важливість референтних пересувних станцій моніторингу, використання яких дозволяє моніторити території, на яких відсутні стаціонарні пости, а також проводити паралельні заміри, які можуть підтвердити чи спростувати дані стаціонарних постів моніторингу.
З повними версіями презентацій можна ознайомитися за посиланнями:
Презентація проекту EcoCity
Презентація Сидєкова А.К.
Ознайомитись з матеріалами другої панельної дискусії на тему: «Екологічні податки 2020: європейська модель чи тиск на бізнес? Формування рентної шкали для промислових підприємств – чи може це питання допомогти довкіллю? за посиланнями:
«Екологічні податки 2020: європейська модель чи тиск на бізнес? Формування рентної шкали для промислових підприємств – чи може це питання допомогти довкіллю?» (доповідь Даніель Молін, Швеція)
Ознайомитися з матеріалами першої панельної дискусії «Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?» можна за посиланнями:
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»?
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина2)
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина3)
