Продовжуємо публікувати огляд матеріалів ІІІ Міжнародного екологічного форуму “KRYVYI RIH GREEN STRATEGY”.
Цього разу пропонуємо ознайомитися з основами екологічної політики Швеції, огляд якої на форумі презентував шведський екологічний консультант, представник компанії EKOZ.AB, яказаймаєтьсямоніторингомнавколишньогосередовища, Даніел Молін (Daniel Molin)
Презентована доповідь складалася з 3-х частин.
1. Законодавча система Швеції;
2. Екологічне оподаткування;
3. Моніторинг.
Діюча система екологічного законодавства Швеції запроваджена у 1999 році. Вона має вигляд рамкової системи законів, до якої входять низка так званих парасолевих законів, а також велика кількість підзаконних актів.
Важливим принципом екологічного законодавства Швеції є презумпція вини, забруднювача. Підприємство має доводити свою безпечність, а не навпаки.
Це досить важливий принци і чомусь при реформуванні екологічної політики України він не згадується ні представниками бізнесу ні влади.
Ще одним важливим принципом екологічної політики є принцип «забруднювач платить», тобто за будь-яке забруднення стягується відповідна плата.
А також принципи обережності і принцип знання.
Принцип екологічної обережності полягає в піддані сумніву будь-якої діяльності, яка може призвести до ризиків для довкілля.
Це вимога нанесенню мінімальної шкоди навколишньому середовищу, яка заснована на визнанні пріоритету безпечного життя.
Принцип знання (обізнаності) полягає у отриманні максимально можливої інформації про ризики, які несе будь-яка діяльність для довкілля.
Нажаль обидва принципи в умовах українських реалій практично не застосовуються. В нас немає чітких параметрів оцінки ризиків, які несе діяльність для навколишнього середовища, а принцип обережності досить часто підміняється економічною доцільністю.
Ми сподіваємося отримати від наших іноземних колег підзаконні нормативні документи, які регулюють ці принципи екологічної політики.
Система екологічного оподаткування Швеції передбачає стягнення податків з продуктів безпосереднього оподаткування – це викопні джерела енергії, які напряму пов’язані з викидами діоксину вуглецю. Ставка податків складає приблизно 40 Євро за тону. Решта податків залежить від типу забруднюючих речовин.
Фундаментом природоохоронної діяльності та управління відходами є законодавча база європейської комісії, а також діяльність різних контролюючих природоохоронних органів. Пріоритетом втручання контролюючого органу є тип діяльності підприємства. При цьому чітко визначено стадії, на якій застосовується контроль.
Застосовуються 3 рівні (класи) контролюючих організацій А, В, С.
Рівень А – найвищий, який стосується звернень до екологічного суду.
Рівень В – середній, який стосується контролю в межах певного регіону.
Рівень С – найнижчий – контроль з боку Муніципалітетів.
Рівень органу, який потребує втручання, залежить від типу діяльності підприємства.
В Україні існує два рівні органів, які видають дозвільні документи у сфері екології – обласний і державний. І лише один державний орган контролю.
Нажаль, в запропонованому законопроекті «Про державний екологічний контроль» ми поки ще не бачимо розподілу повноважень по вертикалі. Ми бачимо все той же єдиний контролюючий орган з регіональним розподілом функцій.
Також рівень моніторингу (контролю) поділяється на:
- національний ;
- регіональний;
- муніципальний;
- операційний (на рівні підприємств).
Застосування того чи іншого рівня контролю також залежить від типу діяльності підприємства.
Контроль за діяльністю підприємства здійснюється шляхом визначення найбільш потенційно небезпечних ділянок. Внесення цих даних контролю на загально доступний WEBресурс, на якому представлена мапа потенційно небезпечних зон.
Звіти про діяльність підприємств, у т.ч. екологічні звіти, дані екологічного моніторингу, розміщуються на шведському екологічному порталі. Особливо це стосується діяльності підприємств важкої промисловості.
За допомогою цього порталу контролюючі органи здійснюють контроль за діяльністю підприємств, використання ними ресурсів, викидів забруднюючих речовин. На підставі отриманих даних визначається і екологічне оподаткування цих підприємств.
Особливо слід відмітити, що дані до порталу вносяться не самим підприємством, яке підлягає контролю, а стороннім незалежним суб’єктом господарювання, яке здійснює моніторинг, з метою уникнення маніпулювання даними звітів.
Саме таким моніторингом займається компанія EKOZ.AB. Один з прикладів такого моніторингу, який здійснює компанія EKOZ.AB. – це діяльність із засипання відпрацьованого кар’єру відходами вперемішку з шарами асфальту і бетону між шарами відходів.
Отже головними відмінностями екологічної політики Швеції та України є:
- Принцип презумпції вини забруднювача, якого в Україні практично не існує. Лише в Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» він присутній в зародковій стадії.
- Розгалужена система незалежного моніторингу, яка є основою контролю за дотриманням підприємствами природоохоронного законодавства та адміністрування екологічних податків.
- Багаторівневий контроль, який передбачає певний обсяг повноважень для муніципальних та регіональних органів контролю.
Нажаль, через брак часу, ми не почули про систему стимулювання підприємств-забруднювачів, на якій наполегливо акцентують увагу представники бізнесу. Ми сподіваємося отримати цю інформацію найближчим часом.
Якщо Вас цікавить більш докладніша інформація про екологічну політику Швеції, пишіть в коментарях під публікацією на сторінці у фейсбуці. Ми, в свою чергу постараємося цю інформацію отримати.
Ознайомитися з повною версією презентації пана Даніела можна за посиланням: https://drive.google.com/open?id=193eqv4U_80OtFamLmsQecJ8C5X6MsjyzwbKuu34W8MA
Ознайомитись з матеріалами другої панельної дискусіїї на тему: «Екологічні податки 2020: європейська модель чи тиск на бізнес? Формування рентної шкали для промислових підприємств – чи може це питання допомогти довкіллю? за посиланнями:
Ознайомитися з матеріалами першої панельної дискусії «Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?» можна за посиланнями:
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»?
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина2)
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина3)