Проблеми та ризики при реформуванні екологічного контролю.
Це остання публікація першої панелі екологічного форуму. У ній ми проаналізуємо стан реформування екологічного контролю, його проблеми та ризики.
Доповідь на цю тему на форумі презентувала Тетяна Лампіка – голова Громадського формування «Екологічний патруль»
Діяльність Державної екологічної інспекції базується на чималій кількості нормативних документів:
Проте, незважаючи на велику кількість законів, недостатньою і недосконалою є саме підзаконна нормативна база.
Деякі нормативні документи протирічать один одному. Наприклад, згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, підставою для проведення позапланової перевірки є рішення суду, однак Постанова Кабінету Міністрів України № 408 від 13.08.2014 р. говорить про те, що такий дозвіл надає виключно Кабінет Міністрів України.
На нашу думку, Постанова № 408 від 13.08.2014 р. повинна бути скасована, особливо зважаючи на новий законопроект «Про державний екологічний контроль», адже Постанова повністю нівелює оперативність реагування на порушення екологічного законодавства. За приклад можна навести останню спробу здійснити перевірку дотримання норм природоохоронного законодавства
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Позапланову перевірку розпочали на початку січня 2020 р. по заяві, яка була написана на початку серпня 2019 р., тобто через 5 місяців після звернення.
Сьогодні досить ускладнення процедура проведення позапланової перевірки за зверненням фізичної особи, оскільки Держекоінспекція вимагає вказати точне найменування порушника, його адресу. При цьому досить часто заявник може лише візуально констатувати факт порушення і не може вказати хто конкретно його здійснює. Тобто ДЕІ вимагає від фізичної особи проведення певних слідчих дій, для проведення яких фізична особа не має ні повноважень, ні можливостей. На щастя, це стосується лише невеликих підприємств.
На нашу думку ця вимога є незаконною, тим більше вона не прописана в жодному підзаконному документі. І саме ДЕІ, можливо з правоохоронними органами повинна встановлювати юридичну особу-порушника.
Основним документом при проведенні перевірок є уніфікований акт, в якому зазначається вичерпний перелік питань до суб’єкта господарювання, але цей документ також містить низку недоліків. Зокрема, на думку пані Тетяни, в уніфікованому акті посилаються на статті нормативних актів, у яких йде мова про відповідальність за порушення, а не на нормативні документи, які визначають підстави дотримання норм екологічного законодавства.
Одним з негативних фактів запровадженої реформи є скасування методики нарахування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів. Це дійсно є проблемою, яка потребує негайного усунення, оскільки суттєво нівелює ризики понаднормативного забруднення для суб’єктів господарювання.
Також проблемним є питання доведення в судовому порядку розрахунків збитків, наприклад, за самовільне користування надрами, нецільове використання, засмічення та забруднення земель, оскільки слідчі органи досить часто не мають коштів на проведення досудових експертиз. Тільки в 2019 році Громадським формуванням «Екологічний патруль» було розраховано збитків, які не доведені досудовою експертизою на суму близько 3 млн грн.
На думку пані Тетяни є 5 основних ризиків, які існують у відношеннях між громадськістю бізнесом та владою:
- Екотаж
- Корупція
Перші 4 поняття є певним інструментом громадськості, хоч і не законним, у боротьбі із забруднювачами. Але, в той же час цими прийомами користуються недобросовісні конкуренти, які використовують підконтрольні громадські об’єднання для створення штучних проблем конкурентам чи їх усунення, або захоплення бізнесу.
За приклад двостороннього ризику можна навести випадки екотажу https://ecopatrol.com.ua/library/chi-isnuye-v-ukrayini-eko-rejderstvo.
Як засіб боротьби із забруднювачем можна привести перекриття громадськими активістами дороги на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в 2016 році.
За приклад екотажу, як складової екологічного рекету можна навести приклад перешкоджання «екоактивістами» буріння свердловин для видобутку природного газу.
Корупція є найбільшим ризиком при реформуванні екологічного контролю, оскільки має велику кількість похідних: від прямого вимагання грошей за заплющення очей на порушення природоохоронного законодавства до використання службового становища на свою користь чи користь третіх осіб.
Які шляхи усунення чи мінімізації ризиків?
Їх три:
1. Відкритість і прозорість діяльності контролюючого органу, до якого належать:
- - Електронний документообіг документів при проведенні перевірок;
- - Відкритий реєстр приписів;
- - Видача дозвільних документів після перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства;
- - Введення обов’язкової автоматизованої системи моніторингу на підприємстві;
2. Збільшення повноважень контролюючого органу:
- - Підвищення розміру штрафів за порушення вимог природоохоронного законодавства;
- - Затвердження нових методик розрахунків нарахування збитків та нових нормативів гранично-допустимих концентрацій;
- - Виключення органу екологічного контролю з переліку державних органів, на які поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та дія Постанови КМУ № 408 від 13.08.2014 р.;
- - Підвищення штрафу за недопущення інспектора органу екологічного контролю до перевірки до рівня штрафу за недопущення інспектора з охорони праці;
- - Надання повноважень інспекторам органу екологічного контролю призупиняти діяльність підприємства;
- - Звільнення органу екологічного контролю від сплати судового збору.
3. Підвищення матеріальної бази органу екологічного контролю:
- - Підвищення рівня заробітної плати інспекторів;
- - Збільшення штату інспекторів;
- - Підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення підрозділів органу екологічного контролю.
Слід зауважити, що більшість заходів планується до реалізації у проекті Закону «Про державний екологічний контроль».
Своїми планами щодо найближчих кроків у реформуванні Держекоінспекції поділився в.о. Голови пан Єгор Фірсов:
По-перше: затвердження офіційного плану дій екоінспектора при проведенні перевірок, у т.ч. дій екоінспектора у разі недопущення його до перевірки.
По-друге: вирішення кадрових питань шляхом проведення повної переатестації працівників.
По-третє: Поновлення методики нарахування збитків за понаднормові викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. При цьому пан Фірсов поскаржився на штучне перешкоджання у вигляді блокування затвердження цієї методики.
По-четверте: поліпшення матеріально технічної бази. (Але схоже на те, що оновлення планується, в основному, за рахунок коштів місцевих бюджетів, оскільки пан Фірсов заявив про необхідність допомоги у вирішенні цього питання місцевих органів влади, місцевих депутатів, а також правоохоронних органів).
На думку екологічних експертів, зокрема Володимира Михайленка – завідуючого лабораторією Науково-дослідної установи «УкрНДІ екологічних проблем» необхідно змінювати стратегію реформування екологічного контролю, а саме перетворення держекоінспекції з інструменту наповнення бюджету на орган, який спонукатиме до зменшення викидів забруднюючих речовин. Також пан Михайленко наголосив на необхідності зміни підзаконних нормативних актів, особливо тих, які стосуються розрахунків викидів забруднюючих речовин.
На думку Єгора Фірсова держекоінспекція – це батіг, який і змушує підприємства здійснювати модернізацію
І з цим важко не погодитися. Дійсно основна мета – це зменшення викидів забруднюючих речовин, але ментальність бізнесу, особливо на пострадянських теренах говорить саме про застосування каральних функцій контролюючих органів для досягнення кінцевого результату.
Ми бажаємо успіхів у реформуванні екологічного контролю в Україні, а точніше кажучи, у його відновленні. Зі свого боку ми обов’язково долучатимемося до обговорення нормативних документів і вноситимемо свої пропозиції.
З повною версією презентації пані Тетяни можна ознайомитися за посиланням https://drive.google.com/open?id=14z439NDqcBWnT75G_fSk2KWOVxZvJfjl
посилання на попередні публікації
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»?
Про що говорили на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»? (частина2)