Розпочинаємо цикл аналітичних статей з висвітлення проблем, які обговорювалися на ІІІ Міжнародному форумі «KRYVYI RIH GREEN STRATEGY»
Панель №1 «Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?»
На думку більшості експертів у сфері захисту довкілля робота державної екологічної інспекції є вкрай неефективною. Але щодо причин такої неефективної роботи думки розділилися. Наприклад Тетяна Лампіка – голова Громадського формування «Екологічний патруль» висловила думку, що починаючи з 2011 року повноваження держекоінпекції поступово зменшувалися, а з ліквідацією у 2014 році природоохоронної прокуратури, органи контролю фактично позбавлені каральних функцій.
Тетяна Лампіка - голова Громадського формування «Екологічний патруль»
З цим важко не погодитися. Під гаслом зменшення тиску на бізнес був запроваджений мораторій на здійснення перевірок. Відсутня досконала та зрозуміла система нарахування збитків та штрафних санкцій за порушення природоохоронного законодавства. Результатом цього стала фактична безкарність найбільших забруднювачів.
В той же час, крім зазначених вище проблем, існують інші, які, є більш вагомими. Це, насамперед, кадрове і матеріальне забезпечення.
Як зазначив в.о. Голови Держекоінспекції України Єгор Фірсов, з 60 працівників центрального апарату ДЕІ, лише шестеро були на перевірках підприємств, з яких лише троє – на перевірці металургійних комбінатів, при цьому останній раз у 1997, 2002 та 2006 роках. Проблема кадрового забезпечення тісно пов’язана із матеріальним забезпеченням екоінспекції. Не може дерржекоінпектор, який отримує 6–7 тис. грн. заробітної плати приходити на підприємство з мільярдними оборотами та прибутками та накладати мільйонні штрафи. Це породжує великі корупційні ризики.
Єгор Фірсов - в.о. Голови Держекоінспекції України
Як підтвердження цього є затримання у Кривому Розі за отримання хабара у 20 000 гривень керівника відділу обласної держекоінспекції. Наскільки ж низькооплачуваною є робота екоінспектора, якщо за трохи більше, ніж 1,5 середні заробітних плати в Україні екоінспектор готовий ризикувати свободою?
Крім того, в.о. Голови Держекоінспекції переконаний, що держінспектор топ-рівня має знаходитися саме там, де відбувається забрудення. Саме тому частина апарату держекоінспекції, яка займається забруднення атмосферного повітря буде знаходитися у Кривому Розі.
Це рішення викликало неоднозначну реакцію екологічної громадськості на предмет того, чому саме у Кривому Розі. Але, як цілком слушно зауважив пан Фірсов, Кривий Ріг рівновіддалений від міст з аналогічними проблемами промислового забруднення повітря, таких як Маріуполь, Запоріжжя, Кам’янське та ін.
Ну і третьою складовою неефективної роботи екоінспекції є недосконале законодавство
На думку Єгора Фірсова підприємства користуються недосконалим законодавством та низькими штрафами за недопущення державних іспекторів до проведення перевірок на підприємстві. При цьому він навів численні приклади недопущення інспекторів для перевірки найбільшого забруднювача в Дніпропетровській області – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
А от тут однозначно погодитися з паном Фірсовим важко. Так, дійсно, штраф за недопускекоінспектора на підприємство складає лише 750 гривень. Але, як справедливо зауважив Артем Філіп’єв – головний юрисконсульт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», основною причиною недопуску стала відсутність у перевіряючих затвердженого уніфікованого акту, без якого перевірка здійснюватися не може. Чому форму такого акту Держекоінспекція не могла затвердити протягом майже 2 років, як раз питання кадрового забезпечення.
Артем Філіп’єв – головний юрисконсульт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
Які ж основні засади реформування державних органів контролю?
Як зазначив Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко головними відмінностями, які будуть запроваджені проектом Закону України «Про державний екологічний контроль» стануть зміна системи перевірок. Вводиться поняття рейдових перевірок, які мають значно підвищити оперативність реагування на порушення у сфері охорони довкілля. Іншим важливим чинником стане об’єднання функцій контролю різних органів, таких як держгеонадра, держлісагентство та інших.
Наразі обговорюється питання створення оперативних підрозділів з правоохоронними функціями, адже, як показує практика, дуже часто органи національної поліції не мають достатньої кваліфікації та можливості для оперативного реагування.
Значно підвищаться адміністративні штрафи за порушення природоохоронного законодавства, які не змінювалися з 1997 року
Вводиться новий суб’єкт відповідальності за порушення природоохоронного законодавства – фізична особа.
Проте, в законопроекті ми так і не знайшли норм, які посилюють відповідальність за порушення природоохоронного законодавства саме фізичними особами а також посилення ролі громадськості при здійсненні екологічного контролю.
Не зважаючи на всі позитивні моменти законопроекту, на думку представників бізнесу у влади завжди присутнє бажання підмінити законність доцільністю, тому головним фактором будь якого законопроекту повинна бути його збалансованість.
На думку громадськості законопроект також повинен бути допрацьований в частині розподілу повноважень.
Більш детальніший аналіз проекту Закону України «Про державний екологічний контроль» читайте у нашій наступній публікації.
