Отже, як ми анонсували сьогодні, ми починаємо цикл публікацій, присвячених ІІ екологічному форуму «KryvyiRihGREENStrategy. Криворізька зелена стратегія».
Екологічний форум – знакова подія для Кривого Рогу, і дуже приємно, що саме в нашому місті побудовано такий майданчик для обговорення екологічних проблем промислових міст України.
Як зазначили учасники форуму, організація, експертне представництво були на досить високому рівні. Нам, як співорганізаторам заходу вдалося усунути деякі недоліки минулорічного заходу.
По-перше, і найголовніше, більшість часу було приділено саме обговоренням проблем, а не доповідям експертів. Це дало можливість почути чимало слушних думок, які стануть такою собі дорожньою картою на наступний рік.
По-друге, ми обмежили кількість проблем, які обговорювалися на форумі до трьох, аби учасники змогли більш детально їх обговорити.
І по-третє, цього разу для участі в роботі форуму ми запросили лише експертів з тих питань, які обговорювалися на форумі. Це стало однією з причин обмеження реєстрації учасників.
І панельна дискусія була присвячена обговоренню Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», підсумки першого року його застосування. В якості панелістів ми запросили представницю центрального органу виконавчої влади — начальника управління з питань оцінки впливу на довкілля та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України Олену Крамаренко, Директора департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації – Руслана Стрільця, а також представників найбільших підприємств у Кривому Розі — Саксену Маноджа – менеджера з реалізації проектів Департамент з інвестицій та інжинірингу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Олександра Шевченка, Директора з охорони праці та екології ПАТ «Південний ГЗК».
![]() |
![]() |
Перше питання стосувалося недоліків, які були виявлені протягом першого року застосування закону.
Олена Крамаренко выдзначила, що головними плюсами закону є чітко визначена процедура отримання висновків до звітів з оцінки впливу на довкілля з чіткими строками, чого не було в Законі «Про екологічну експертизу», а також те, що громадськість і бізнес отримали платформу для спілкування.
Руслан Стрілець погодився з Оленою Крамаренко щодо процедури, відмітивши зручність ведення реєстру ОВД, де відображається вся історія взаємовідносин громадськості, бізнесу та влади по впровадженню будь-якої діяльності, пов’язаної з впливом на довкілля. При цьому Руслан Стрілець зауважив, що робота закону не має поправки на нашу українську ментальність. Якщо порівнювати практику застосування закону в європейських країнах з Україною, то, на відміну від розвинених країн, де інвестори платять кошти для того, щоб реально оцінити вплив запланованої діяльності, наш бізнес не готовий вкладати кошти і отримувати негативні висновки щодо своєї діяльності. Можливо це станеться років за 5–6.
Також на думку Руслана Стрільця важливим питання є фаховість громадськості, адже, за його словами, лише 20 % зауважень, висловлених під час громадських обговорень, мають під собою певне підгрунтя. Решта носить емоційний характер і не відповідає чинному законодавству, проте, органи влади також повинні на них реагувати.
З плином часу, коли будуть напрацьовані певні питання, певні проблеми та певний досвід роботи із законом, тоді будуть надані пропозиції щодо коригування закону.
![]() |
![]() |
Пан Манодж також відмітив позитивну сторону закону, як механізму, що забезпечує відкритість. В той же час, пан Манодж зауважив, що процедура отримання всіх дозвільних документів для початку діяльності, досить тривала і займає майже рік.
Ось тут ми не можемо погодитися з таким висновком, оскільки в законі дійсно чітко прописані усі терміни, починаючи від повідомлення про плановану діяльність і закінчуючи отриманням висновку з оцінки впливу на довкілля. Вся процедура займає до трьох місяців. Якщо проект написаний фахово, з урахуванням всіх вимог законодавства, при чому не формального урахування, а реального, терміни процедури отримання висновку з ОВД дотримати цілком можливо. За приклад можемо навести проект будівництва 2-ї карти хвостосховища «Об’єднане» ПАТ «Південний ГЗК». Це нове будівництво великого техногенного об’єкту підвищеної небезпеки. Але проект було виписано настільки грамотно, що у громадськості під час громадських слухань практично не було зауважень.
Друге питання адресувалося представникам влади і стосувалося затримки органами влади з визначенням кола юридичних осіб, які б проводили громадські слухання.
Представниця Мінприроди на це питання зауважила, що залучення третіх осіб до організації слухань є правом, а не обов’язком органу влади. Зважаючи на те, що штат працівників Мінприроди збільшиться з наступного року, такої потреби наразі немає. З такою думкою погодився Руслан Стрілець і зазначив, що обласний Департамент екології цілком справляється з організацією та проведенням громадських слухань.
Проте, нам важко погодитися з такими висновками, особливо це стосується Мінприроди. Сьогодні в реєстрі ОВД зареєстровано майже 1700 повідомлень про плановану діяльність і понад третина з них розглядається безпосередньо Мінприроди. А це приблизно 3 повідомлення на день, які потрібно розглянути, врахувати зауваження громадськості чи аргументовано відмовити, опублікувати це все ів надати врешті-решт висновок. На нашу думку Міністерство та обласні департаменти екології повинні позбавитися такої рутинної процедури, як проведення громадських слухань, яка відбирає досить багато часу їх працівників. Замість цього можна було б більше уваги приділити зауваженням громадськості та надавати якісніші звіти з ОВД.
Наступним питанням було можливе зловживання громадськістю правом звернення до суду щодо скасування висновків з ОВД через неврахуваня зауважень або невиконання висновків.
Руслан Стрілець зазначив, що таких прецедентів поки що немає, а щодо виконання висновків, то з моменту їх отримання минуло занадто мало часу для того, щоб Держекоінспекція перевірила їх виконання.
Нажаль, не зважаючи на запрошення, на форум не з’явився жоден представник Держекоінспекції, щоб ми мали можливість почути їх думку. Проте, беручи до уваги беззубість головного державного органу екологічного контролю, маємо великі сумніви щодо ефективності таких перевірок.
Як повідомила Олена Крамаренко, на даному етапі громадськість може звертатись до суду за порушення процедури отримання висновків, але інформація про такі звернення наразі відсутня.
Ще одним питанням, яке обговорювалося панелістами, це можливий вплив громадськості на діяльність підприємств чи участь у проведенні перевірок, чи здійсненні, так званого, пост проектного моніторингу.
Представники органів влади зазначили, що громадськість під час процедури отримання підприємством висновку з ОВД має можливість як мінімум двічі висловити свої зауваження чи пропозиції. Особливо важливим є перший етап на стадії повідомлення про планову діяльність, коли визначається обсяг та деталізація необхідних досліджень, які необхідно відобразити у звіті. Ну і вдруге – це безпосередньо до самого висновку з ОВД. Якщо зауваження чи пропозиції обгрунтовані, вони обов’язково мають бути враховані органами влади при наданні висновку.
Щодо участі громадськості у пост проектному моніторингу, то, на думку спікерів, головним чинником є небайдужість і конкретні звернення про конкретні порушення.
Наслідками невиконання умов дозволу на викиди може бути адміністративна чи кримінальна відповідальність керівників підприємств або зупинка діяльності підприємств до усунення порушень.
На нашу думку Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» дійсно не має суттєвих недоліків. Громадськість отримала дійсно потужний механізм впливу на діяльність підприємств і майданчик для діалогу, у тому числі з органами влади. Що стосується закону, то є принаймні два моменти, на які слід звернути увагу:
- Відсутність процедури внесення змін до звіту з ОВД. Проведення процедури пост проектного моніторингу це добре, але на цій стадії процес втрачає прозорість і далеко не завжди громадськість матиме можливість приймати в ньому участь. Це питання нами було озвучене і представниця Мінприроди повідомила, що воно розглядалося, але з метою усунення корупційної складової, було прийняте рішення звіт з ОВД на доопрацювання не повертати.
- В законі не визначені чіткі критерії оцінки впливу планованої діяльності на довкілля. На наш погляд, ці статті закону потребують тлумачення у вигляді підзаконних актів.
Але для конкретних пропозицій необхідні практичні напрацювання застосування закону.
Слідкуйте за нашими публікаціями.
Відео вступної частини форуму дивіться тут: https://www.facebook.com/KryvyiRihGREENStrategy/videos/610445212720323/