Отже, як ми вже повідомляли, Кабінет Міністрів України із затримкою у 2,5 місяці підписав Розпорядження про дозвіл на скидання шахтних вод в ріку Інгулець. Сам текст Розпорядження досить стандартний, практично нічого не змінилося в порівнянні з розпорядженнями, які приймалися в попередні роки https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-skidannya-nadlishkiv-zvorotnih-vod-u-r-ingulec . То чому ж була така тривала затримка у його підписанні? Затримка була викликана досить жорсткою позицією Мінприроди у відношенні до підприємств, які скидають шахтні води у ставок-накопичувач б. Свистунова. По-перше міністерство дослухалося до вимог ГС «Екологічна рада Криворіжжя» і наполягало на проведенні екологічної експертизи регламенту скиду – документу, в якому виписані всі умови та обмеження цього процесу. По-друге, міністерство наполягало на тому, що якісні показники води, яка скидається зі ставка-накопичувача мають відповідати нормативним показникам. І хоча цього разу промисловцям вдалося досягти певного компромісу і зазначені вимоги не потрапили до тексту Розпорядження, рішення про дозвіл на скид шахтних вод зі ставка накопичувача було прийняте в сукупності з протокольним дорученням, в якому практично виписані всі умови, за яких буде надано дозвіл на скидання шахтних вод в наступному році.
Доручення складається з 6 пунктів.
- Проведення оцінки стану ставка-накопичувача в б. Свистунова. Якщо прослідкувати динаміку перекачування шахтних вод в ставок-накопичувач, то за останні 7 років середньорічний обсяг складає 12–13 млн.куб.м В той же час, в ріку Інгулець з цього ж ставка-накопичувача скидається від 9,5 до 10 млн.куб.м . Різниця складає 2,5 – 3,0 млн.куб.м. Представники ДП «Кривбасшахтозакриття», яке обслуговує ставок-накопичувач, запевняють що різниця пов’язана з природним випаровуванням води зі ставка накопичувача. Проте, проведені експертами ГС «Екологічна рада Криворіжжя» розрахунки, показують, що максимально можливий обсяг випаровування не може перевищувати 0,8 млн.куб.м води. Отже, ймовірніше за все решта шахтних вод зникає через ложе ставка накопичувача. Фільтрування через тіло дамби ставка-накопичувача малоймовірне, оскільки за ним ведеться досить ретельне спостереження і дані про можливу фільтрацію відсутні.
- Проведення оцінки впливу на довкілля скиду шахтних вод відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Саме ця вимога була першою у списку вимог ГС «Екологічна рада Криворіжжя» по вирішенню проблеми скиду високо мінералізованих шахтних вод в ріку Інгулець. Адже, поки не буде здійснена комплексна оцінка шкоди, яка завдається існуючою системою управління шахтними водами, ні про які зміни до неї мова йти не може.
- До кінця 2018 року за участю центральних органів влади, органів місцевого самоврядування та підприємств-забруднювачів має бути розроблена альтернативна система управління шахтними водами Кривбасу, яка має забезпечити виконання норм чинного законодавства України. Це означає, що розроблена схема має бути такою, що забезпечить скидання надлишків шахтних вод з якісними показниками, які відповідатимуть встановленим нормативам. Отже ні про яке транспортування ні в Чорне Море, ні в Дніпро не може бути й мови. Шахтні води мають бути приведені перед скидом до нормативних показників і крапка. Це можливо лише за двох варіантів: або демінералізація, яка породить, можливо, ще більші проблеми, або розбавляння шахтних вод прісною водою до їх скидання в ріку Інгулець. Саме цю ідею запропонували представники ГС «Екологічна рада Криворіжжя» на робочій групі при Дніпропетровській облраді, але нас тоді не почули.
- Рішення щодо запровадження альтернативної схеми управління шахтними водами буде прийняте тільки після обговорення її з громадськістю, у тому числі Херсонської і Миколаївської областей. Це дуже важливий момент, оскільки від скиду шахтних вод в ріку Інгулець найбільше потерпають мешканці тих населених пунктів, які розташовані нижче точки скиду.
- Проведення перевірки виконання гірничорудними підприємствами Кривбасу інвестиційних зобов’язань. Нарешті вимоги громадськості Кривого Рогу мають шанс втілитися в життя. І хоча це доручення не є відповіддю на наші звернення, важливо саме те, що перевірка буде здійснена.
- Забезпечення щоквартальної звітності за виконанням доручення. Сподіваємося, що цього разу не вдасться спустити проблему на гальмах, щоб потім, в кінці року, шантажуючи Уряд можливою катастрофою через прорив дамби, вимагати підписання чергового дозволу на скид шахтних вод.
Підводячи підсумок, можна сказати, що це досить великий крок уперед, який було здійснено під тиском громадськості. Ті десятки звернень протягом останніх трьох років все ж таки досягли успіху. Але до повної перемоги ще ой як далеко. Ми починаємо другий етап нашої роботи по оздоровленню ріки Інгулець, який полягатиме в невсипному контролі за виконанням цього доручення, та нашій безпосередній участі у його виконанні.
Перші кроки в цьому напрямі вже зроблені. 25 січня ми зустрілися з керівництвом Держводагенства України. Під час зустрічі були обговорені можливі варіанти вирішення проблеми скиду шахтних вод та напрацьований алгоритм подальшої співпраці.