Минулого тижня Громадської спілкою «Екологічна рада Криворіжжя» спільно з Благодійним фондом «Громадська ініціатива мешканців Кривбасу» було організовано та проведено круглий стіл на тему «Чи потрібен місту статус? Екологія. Право. Економіка».

До участі у заході було запрошено широке коло осіб – депутати різних рівнів, представники виконавчої влади різних рівнів, представники екологічних організацій міста, правозахисники, економісти та громадські активісти. Круглий стіл став логічним продовженням дискусії розпочатої у листопаді минулого року на екологічному форумі «KryvyiRihGREENStrategy».

Метою проведення круглого столу було надати можливість висловитися всім, хто проявив зацікавленість до теми надання місту особливого статусу, зокрема,  під час проведення екологічного форуму.

Але як раз ті, хто найбільш жваво це питання коментував у фейсбуці, прийняти участь в реальній дискусії можливості не знайшли.

Першим слово взяв Едуард Горьовий, заступник голови Громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя», який ознайомив присутніх безпосередньо із самим законом «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» та зауважив, що наразі місто Кривий Ріг, за параметрами, які наведені в Законі, не відноситься до категорії зони надзвичайної екологічної ситуації. Крім того, пан Едуард навів слушні порівняння стосовно податкових ставок в Україні та Чехії на основні забруднюючі речовини, які викидаються в повітря криворізькими промисловими підприємствами. Різниця вражаюча. Так, у Чехії пил обкладається податком у 36 разів, а монооксид вуглецю у 7 разів більше ніж в Україні. Слід зауважити, що ці 2 компоненти в нашому місті складають майже 90 % всіх викидів. Отож, підсумовуючи свою доповідь, Едуард Гороьовий зазначив, що у нині існуючих формулюваннях Закон «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» для Кривого Рогу не є ефективним і для якісного впровадження потребує попереднього доопрацювання та відповідних змін.

Олександр Скакальський, керівник Громадської організації «Громадська екологічна платформа» не погодився з думкою Едуарда Горьового, щодо необхідності внесення змін до чинного законодавства, акцентуючи увагу учасників круглого столу на достатності вже наявного законодавства України для виконання тих задач, які ставлять екологічні виклики міста: зобов’язання використання підприємствами суто екологічного безпечних методів виробництва, перерахунок екологічного податку згідно дійсної шкоди, яку наносять шкідливі викиди, визначення cуми відшкодування для кожного окремого мешканця міста. Також пан Олександр підняв питання непрозорості розподілу обласного екологічного податку та важелі, за якими одні екологічні потреби потрапляють під фінансування, а інші – ні, зокрема і на прикладі Кривого Рогу.

За даними про надходження коштів екологічного податку станом на 2016 рік, всього підприємства Кривого Рогу перерахували на спец.рахунок – 183 155,6 тис. грн., з них 55% надійшли до обласного бюджету, 20% — до державного і 25% до місцевого.

Цьогоріч на природоохоронні заходи бюджетом міста Кривого Рогу заплановано 51 500,00 тис. грн. (що, складає 0.8 % міськбюджету) з яких 27 487,00 тис. грн. на заходи щодо озеленення території міста.

Питання стосовно можливості підвищення видатків на екологічні заходи протягом року шляхом перерозподілу залишків екологічного податку,  було задано головному спеціалісту міського управління екології Оксані Полуєхті. Пані Оксана підтвердила таку можливість і повідомила, що обсяги та спрямованість цих залишків будуть визначені та розподілені вже до кінця січня цього року.

Наступним взяв слово пан Йосип Маяков„ експерт з геолого-екологічних досліджень ГС «Екологічна рада Криворіжжя», який нагадав присутнім, що місто Кривий Ріг і весь Криворізький регіон знаходяться під надмірним техногеннім навантаженням на довкілля у зв’язку з багатоплановими напрямками промислового виробництва, які мають значний негативний вплив на оточуюче природне середовище. Забруднення атмосферного повітря, підземних та поверхневих вод, забруднення почво-грунтів, техногенні зміни природних ландшафтів, підвищене дозове навантаження на населення від природних радіонуклідів, несприятливі медичні та соціальні показники, всі ці фактори дозволяють   відстоювати думку не полишати ідею особливого статусу для таких промислових міст, як Кривий Ріг. Пан Йосип Маяков запропонував звернутися до такого терміну як «місто з надмірним техногенним навантаженням на довкілля» та запровадити на території міста якісні ґрунтовні дослідження захворюваності мешканців, які дадуть можливість аргументувати екологічні потреби міста, що можуть бути реалізовані лише шляхом отримання відповідного статусу. Також пан Йосип звернув увагу присутніх на те, що від надмірних шкідливих викидів страждають не лише повітря і води міста, але й грунти, які в свою чергу забруднюють шкідливими хімічними сполуками городину та продукти садівництва.

Наприкінці заходу до обговорення долучились пан Антон Петрухін, депутат міської ради та пані Ірина Туровська – депутат обласної ради.

Пан Антон у своїй доповіді запропонував не відкидати можливість отримання містом статусу зони надзвичайної екологічної ситуації, як іще одного інструменту привернення уваги до екологічних проблем міста на найвищому рівні та зауважив, що баланс «плюсів» та «мінусів» від запровадження такого стану в місті більшою мірою схиляється до плюсів. Крім того, пан Антон нагадав учасникам круглого столу про декілька вже відкритих кримінальних справ на промислові підприємства міста у зв’язку з невиконанням екологічних норм, які, не зважаючи на Закони та рішення суду, не виконуються та ігноруються. Пані Ірина висловилась, що місцева влада не повністю використовує механізми для впливу на екологію міста та на підприємства-забруднювачі. Зокрема, була озвучена думка щодо можливості застосування до таких підприємств непрямі важелі впливу через підвищення грошової оцінки земель, які ними використовуються, та укладання договорів соціального партнерства.

На завершення заходу  учасники згадали і про скандальний недопуск екологічної інспекції на промислове підприємство, і про судові позови, щодо порушень екологічних норм промпідприємствами, врешті решт про сотні і тисячі фотофіксацій протягом лише останніх півроку із неймовірною щільною задимленістю і густим кольоровим смогом над зоною діяльності підприємств.

Основним висновком, який можна зробити за підсумками круглого столу, це те, що є різні думки щодо надання місту чи території особливого статусу:

1. Максимально використовувати важелі впливу на підприємства-забруднювачі та для вирішення екологічних проблем, які , передбачені чинним законодавством.
2. Внести зміни до чинного законодавства передбачивши в ньому статус територій з надмірним техногенним навантаженням та напрацювання критеріїв та наслідків надання такого статусу.
3. Ініціювати запровадження на території міста статуса зони надзвичайної екологічної ситуації, як механізму привернення уваги до екологічних проблем міста на державному рівні.

Врешті, учасники круглого столу погодились, що наразі екологічний порятунок своїх міст лежить більшою мірою на самих мешканцях міста, їх небайдужості та включеності у екологічні, правові, економічні процеси, які в ньому відбуваються, ніж на владних інституціях, активне залучення фахових правозахисників, системний тиск громади та постійне висвітлення екологічної ситуації у ЗМІ – шлях до створення об’єктивної екологічної свідомості мешканців, міської влади та відповідних зрушень у підході промислових підприємств до своїх екологічних зобов’зань.

• < Назад
• Вперёд >