Екологічний форум «Kryvyi Rih Green Strategy. Криворізька Зелена Стратегія»
Частина 2. Пленарне засідання «Фактори впливу: держава, промисловість , громадськість»
В пленарному засіданні з виступами прийняли участь Народний депутат України Костянтин Павлов, доктор медичних наук, завідувач лабораторії «Інституту медицини праці НАМНУ» Сергій Луговський, та директор департаменту екології Дніпропетровської ОДА Руслан Стрілець. Нажаль,не зміг прийняти участь в засіданні Дмитро Мурашко — координатор «Зелений центр Метінвест» з доповіддю на тему ««Мала екологія міста: взаємодія з мешканцями задля покращення умов життя».
К. Павлов висловив подяку місцевим депутатам за посилення тиску на промислові підприємства в частині впровадження природоохоронних заходів, хоча, як саме тиснуть депутати на підприємства, є окремою історією.
Також в доповіді було порушено тему розподілу коштів екологічного податку та платежів, пов’язаних з використанням природних ресурсів. Зокрема було зазначено, що за 2016 рік криворізькі підприємства сплатили до бюджету 1,7 млрд. грн. екологічного податку та плати за користування надрами, з яких лише 46 млн. грн. повернулося до бюджету Кривого Рогу, що складає лише 2,7 % від загальної суми.
Депутатами від Кривого Рогу розроблений та поданий до Верховної Ради України про перерозподіл цих коштів, зокрема законопроектом передбачається повернення на місця до 50 % платежів за користування надрами. К.Павлов висловив сподівання на підтримку депутатів від інших політичних сил, у тому числі від політичних опонентів: «Ми опоненти в політиці, але в житті ми всі нормальні люди, які розуміють, що від наших дій залежить життя наших людей, які проживають на наших територіях».
Ще одним питанням, яке порушив у своїй доповіді К.Павлов – переробка твердих побутових відходів. Хоча наразі ця тема не є такою актуальною, як інші екологічні проблеми,с є певні зрушення і в цьому напрямку. На сьогодні на стадії завершення знаходиться техніко-економічне обґрунтування проекту переробки ТПВ, який передбачає не тільки переробку сміття, але й отримання альтернативного палива РДФ для високотемпературних технологій та біогумусу для покращення якості та родючості сільськогосподарських земель.
В своїй доповіді на тему «Фактори техногенного навантаження від виробничої діяльності підприємств та ризики для здоров’я населення» доктор медицини С. Луговський зупинився на питанні впливу сучасної промисловості на організм людини, яка проживає на прилеглих територіях.
Ще 2–3 десятки років тому, в основному, досліджували вплив на організм людини крупних часток, які викидаються в повітря під час технологічних процесів. Але технології змінюються, завдяки впровадженню певних заходів зменшуються викиди пилу, і на передній план виходить інша проблема. Будь-який процес виробництва металу супроводжується виділенням великої кількості нано-часток до 100 нм, які досить легко проникають в організм. Учасникам форуму були показані результати досліджень їх впливу на різні органи людського тіла, зокрема ризик виникнення інфарктів та інсультів під впливом важких металів, лікування яких корінним чином відрізняється від лікування цих хвороб, викликаних класичним атеросклерозом.
Всі мікроелементи, які присутні в людському організмі, у т.ч. важкі метали, знаходяться у певному балансі. Зміни в їх структурі є важливим показником визначення негативних змін для здоров’я людини.
Більша частина доповіді С.Луговського була присвячена впливу на здоров’я радону.
Радон – газ, важчий за повітря. який виділяється з грунту, не має запаху, кольору та смаку і є продукто розпаду радіоактивних радію і торію. В процесі розпаду радону-220 і радону-222 утворюється значна кількість стабільних і нестабільних ізотопів свинцю, який при на копиченні в організмі викликає значні патології внутрішніх органів, особливо у дітей. Надмірна концентрація радону призводить до зростання ризику розвитку канцерогенних захворювань втричі.
Чому ця проблема актуальна саме для Кривого Рогу? Кривий Ріг знаходиться на древньому кристалічному щиті, де є певні особливості еманації радону. І ця еманація особливо проявляється при здійсненні гірничодобувних робіт. Зокрема чітко просліджується тенденція збільшення концентрації радону після проведення вибухових робіт.
Радон, проникаючи через тріщини, накопичується, в основному в підвальних приміщеннях житлових і нежитлових забудов. В Кривому Розі найбільша кількість перевищень допустимих концентрацій радону при дослідженні одноповерхових будинків зафіксована в Тернівському та Покровському районі (до 80 % досліджень).
До речі, цікавий факт, що першу атомну бомбу було зроблено з руди, видобутої на Первомайському родовищі.
Також результати досліджень показали, що рівень радону в «хрущовках» більший, ніж в інших багатоповерхівках. Це пов’язують з конструктивними особливостями будівель і, зокрема, систем вентиляції.
Дослідження впливу радону, про які доповів С.Луговський, були зроблені в Кіровограді (нині Кропивницький). Завдяки цим дослідженням місто отримало один з найкращих онкодиспансерів в Україні. Цей факт ще раз підкреслює необхідність проведення фундаментальних досліджень для можливості отримання певних компенсацій громадянами, які проживають в екологічно небезпечних регіонах.
Завершував пленарне засідання Р.Стрілець доповіддю на тему ««Екологічна стратегія — основа сталого розвитку Дніпропетровської області».
В своїй доповіді Р.Стрілець зазначив, що до 2015 року в Дніпропетровській області було 8 екологічних програм, які не корелювалися між собою. Єдина програма, яка працювала і де отримано реальні результати, здійснювалася за кошти промислових підприємств. На думку Р.Стрільця, вирішити екологічні проблеми за рахунок екологічних коштів, скільки б їх не було, неможливо.
«Дніпропетровська обласна комплексна програма (стратегія) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016 – 2025 роки» по суті об’єднала всі напрямки попередніх програм, і як було зазначено в попередній публікації, поставила перед собою чіткі цілі і наміри отримати конкретні результати. Першим із здобутків цієї програми стала розробка порталу http://ecoinfo.pro, на якому вперше в Україні запроваджене ведення реєстру джерел забруднення. Також серед здобутків є підвищення рівня використання коштів екологічного податку, який залишається у розпорядженні місцевих громад. Якщо в 2014 році місцевими органами самоврядування було використано лише 32,5 % цих коштів, то за 9 місяців 2017 року цей показник зріс до 50,3 %.
Також в своїй доповіді Р.Стрілець звернув увагу учасників форуму на проблеми, з якими стикаються місцеві органи та громадськість при вирішенні екологічних проблем:
- Відсутність підтримки Міністерства екології та природних ресурсів в питаннях видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які Мінприроди роздає без врахування думки громадськості.
- Відсутність нормативних документів стосовно порядку видачі дозволів на поводження з твердими побутовими відходами.
- Видача дозволів на спец водокористування, який видається структурними підрозділами Держводагенства, що суперечить політиці децентралізації.
- Застаріла, недосконала нормативна база,яка не відповідає сучасним вимогам. Зокрема до переліку природоохоронних заходів, затверджених Постановою КМУ № 1147 від 17.09.1996 р., не входить, наприклад, встановлення сонячних батарей, вітряків.
- Відсутність підтримки Міністерства екології та природних ресурсів в питанні розробки нових нормативних документів, зокрема розробки методики оцінки стану навколишнього середовища конкретної території.
- Проблема розбудови системи екологічного моніторингу.