Екологічний форум такого масштабу в Кривому Розі відбувався вперше.
224 учасника з 20 міст України, серед яких 5 Народних депутатів України, 3 мери міст, професори, доктори наук, депутати місцевих рад, представники органів місцевого самоврядування, Державної екологічної інспекції.
28 спікерів запропонували своє бачення щодо вирішення екологічних проблем промислових регіонів в 11 різних напрямках: від побутової екології до глобальних питань, пов’язаних із необхідністю внесення змін до законодавства у сфері охорони навколишнього середовища.
Головними висновками, які можна зробити за підсумками форуму є наступні:
1. Екологічні проблеми індустріальних міст ідентичні як по своїй суті, так і за своїм походженням, тому потребують комплексного підходу до їх вирішення.
2. Вирішення екологічних проблем можливе лише за умов спільних дій усіх стейкхолдерів екологічних процесів.
Роботу форуму було розпочато з панельної дискусії на тему «Екологічне стратегування: місія, залучення, результати». Участь у дискусії взяли Народні депутати України Олег Недава та Ігор Артюшенко, Директор департаменту екології Дніпропетровської ОДА Руслан Стрілець, Директор департаменту охорони навколишнього середовища найбільшого гірничо-металургійного підприємства в Україні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Ліана Максименко, а також координатор Громадської екологічної платформи Олександр Скакальський висловили своє бачення стратегії побудови зеленої економіки. Серед основних тез дискусії можна виділити наступні:
Охорона навколишнього середовища – це, процес, яким потрібно керувати
3 кита, на які спирається розвиток суспільства: економіка — соціальні стандарти – екологія. Розвиток економіки і соціальних стандартів не повинен відбуватися за рахунок екології
Пошук балансу між промисловістю та екологією –основна мета проведення подібних заходів.
Екологічний податок в Україні складає 3% від собівартості продукції, в той час у розвинених країнах – 10%. Екологічний податок повинен стати стимулюючим фактором для промисловців.
Цю тему продовжив у своєму досить емоційному виступі професор, завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Придніпровської державної академії будівництва та архітектури Григорій Шматков, який зауважив, що, незважаючи на досить чітку мету зеленої стратегії, відсутні механізми її досягнення. На думку професора головним завданням побудови таких механізмів є виховання нового покоління із «зеленим мисленням». Ще одним кроком, без якого неможливо побудувати «зелену економіку» — глибока екологічна діагностика кожного підприємства, діяльність якого впливає на навколишнє середовище.
Цілий ряд доповідей стосувався правових аспектів в області екології.
Зокрема, доктором юридичних наук Олександром Макаренком було озвучено таку гостру проблему, як відсутність чіткого механізму експертного ґрунтовного доведення обсягу шкоди, заподіяною здоров’ю громадян через недотримання екологічних норм і стандартів.
Кількома спікерами озвучено проблему невідповідності або відсутності підзаконних актів, які повинні забезпечити механізми виконання законів в області охорони навколишнього середовища, зокрема було вказано на відсутність порядку видачі дозволів на поводження з відходами, відсутність нормативних документів, які регулюють погодження видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин місцевою громадою, відсутність в переліку природоохоронних заходів встановлення обладнання по отриманню енергії з відновлювальних джерел.
Особливо гостро тема недосконалості підзаконних документів та необхідності внесення змін до законодавства постала під час обговорення за круглим столом впровадження в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та обговорення за діловим сніданком теми, яка отримала найбільший резонанс «Чи потрібен місту статус зони екологічного лиха?». Оскільки в обговорення цієї теми включилися не тільки учасники форуму, найближчим часом ГС «Екологічна рада Криворіжжя планує провести окремий круглий стіл, на якому почути думку експертів та висловити свою думку матимуть можливість всі зацікавлені сторони.
В окремих секціях, присвячених різним напрямам діяльності у сфері екології учасники форуму отримали чимало нової інформації, яка раніше не озвучувалася. Зокрема доктор медичних наук, завідувач лабораторії медико-біологічних критеріїв професійних впливів “Інституту медицини праці НАМН України” Сергій Луговський зазначив що стрімке забруднення навколишнього середовища призвело до появи маловідомих раніше або нових гострих і хронічних захворювань, лікування яких потребує вже зовсім інших підходів.
За даними ВООЗ здоров’я громадян на 50 % залежить від способу життя, на 25 % — від екології, на 15 % від спадковості і на 10 % від медичного забезпечення. Тобто змінивши підхід до екології держава виграє більше, ніж вкладаючи кошти в медицину.
Низку цікавих фактів і висновків було озвучено з тематики охорони водних ресурсів.
Зокрема професор, академік НАН України Аркадій Шапар висловив думку, що завдання будь-якого сталого розвитку – створення саморегульованої системи і основною проблемою наших водних басейнів є саме їх зарегульованість (будівництво дамб, водосховищ, штучних русел і т.д.), яка призводить до порушення екологічного балансу і унеможливлює процес саморегуляції. На відновлення зарегульованої екосистеми ріки необхідно більше 100 років. При цьому екологічна шкода, заподіяна рікам набагато перевищує вартість добутої на гідроелектростанціях електроенергії. В США, наприклад, на сьогодні вже реалізовано близько 400 проектів з метою відновлення природного басейну річок з демонтажем дамб.
Основним висновком, який озвучили учасники секції «Повітря промислового міста. Вплив. Моніторинг. Аналіз.» є дефіцит даних спостережень, на підставі яких можна приймати певні рішення. Тому розбудова системи екомоніторингу повинна стати пріоритетним завданням на найближчий період. За період з січня 2014 року по серпень 2016 року (974 дні) в Кривому Розі було лише 44 дні, коли не фіксувалися перевищення гранично допустимих концентрацій забруднення повітря. І ще за 205 днів протягом цього періоду дані були відсутні, що також свідчить про значні прогалини в системі моніторингу атмосферного повітря. Крім того, досить несподіваний висновок щодо динаміки стану забруднення атмосферного повітря за останні 10 років у Кривому Розі був озвучений фахівцем-аналітиком ГС «Екологічна рада Криворіжжя» Євгеном Василенком: не зважаючи на досить значні вкладення в модернізацію підприємств-забруднювачів, зниження викидів, насамперед пов’язане з падінням обсягів виробництва, що ставить під сумнів задекларовану підприємствами ефективність природоохоронних заходів.
Як продовження теми забруднення повітря стала тема забруднення грунтів важкими металами та їх вплив на здоров’я громадян. Як показують дані досліджень, грунти на території Криворіжжя містять важкі метали 1 та 2 класу небезпеки, які перевищують гранично-допустимі концентрації. Як наслідок, ці речовини потім потрапляють в овочі та фрукти, а відповідно до наших організмів.
Крім того, як зазначив один зі спікерів секції «Відновлення промислових територій» кандидат біологічних наук Василь Савосько, грунти є досить інертним середовищем, їх відновлення відбувається досить повільно, тому необхідно ретельно дотримуватися балансу хімічних компонентів в грунтах.
Досить інформативною була доповідь на тему природно-заповідного фонду промислових регіонів. Зокрема було зазначено, що Дніпропетровська область має один з найнижчих показників заповідності серед промислових міст – 2,99 % від території області. По Донецькій області цей показник складає 4,6 %, по Запорізькій – 4,58%, по Україні 5,4 % . В країнах Західної Європи цей показник складає 12–15 %.
Зважаючи на кількість і актуальність порушених під час проведення форуму проблем, ми плануємо організувати проведення круглих столів з обговорення та напрацювання дорожніх карт по вирішенню окремих питань. Перший такий круглий стіл заплановано вже на 12 грудня в продовження обговорення теми: «Чи потрібен місту статус зони екологічного лиха?».
Більш детально на кожній секції окремо ми зупинимося в наших наступних публікаціях. Тож, слідкуйте за нашою сторінкою у Фейсбуці https://www.facebook.com/ecorada/