Суть проблеми:
Останні роки екологічний стан р. Інгулець, яка середньою течією знаходиться в техногенно-навантаженому районі Кривбасу, викликає велику стурбованість фахівців з екології, меліорації та й простих мешканців Дніпропетровщини, Миколаївщини, Херсонщини. Річка потерпає від техногенного впливу гірничо-видобувної і металургійної діяльності підприємств Криворіжжя де розташовано 8 з 11 підприємств України по видобутку та переробці залізорудної сировини, та один з найбільших в Світі металургійних комбінатів. На ділянці від Карачунівського водосховища, де мінералізація води не перевищує 1 г/л, до виходу із зони дії промислових підприємств, мінералізація води в річці підвищується до 4–5 г/л (при ГДК 1г/л). Особливо річка потерпає від скиду в її русло високомінералізованих шахтних вод (загальна мінералізація стічних вод дорівнює 40 г/литр, кількість хлоридів біля 20 000 мг/літр, при ГДК-350 мг/літр), які накопичуються в б. Свистунова на протязі року. Розроблена на сьогодні схема Регламенту скиду Високомінералізованих шахтних вод та промивка річки Дніпровськими водами, призводить до того, що річка втрачає свої функції природного водного басейну і перетворюється в проточний канал, бо функції природного відновлення якості води в річці, як стверджують науковці, що досліджують екологічний стан Інгульця, та і фахівці Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обладміністрації, вичерпані.
Офіційний документ:
Згідно Розпорядження КМУ від 22.10.2014 р. № 1035-р «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець» З метою запобігання виникнення аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволено скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець у період з 01 листопада 2014 р. по 01 березня 2015 р. згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2014–2015 роках.
Відповідальність за додержанням вимог зазначеного регламенту покладене на Міністерство промислової політики, контроль за їх виконанням — на Державну екологічну інспекцію, Державне агентство рибного господарства.
На сьогоднішній день використовується така схема управління надлишками зворотних високо мінералізованих шахтних вод Кривбасу: в продовж року надлишки шахтних вод накопичуються в водоймищі балки Свистунова. В жовтні місяці ДП «Укррудпром » подає заявку на розробку Регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в р. Інгулець. Після затвердження Регламенту Розпорядженням КМУ, починається скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець. При цьому мінералізація води, яка скидається, дорівнює 40 гр/л, а присутність хлоридів — до 20 000 млг/л (при ГДК мінералізації 1 г/л і хлорідів-350 млг/л).(Дивись фото) В процесі скидання шахтних вод в русло річки Інгулець, через канал Дніпро-Інгулець, подається Дніпровська вода. Після скиду шахтної води (кінець лютого), починається процес промивки русла Інгульця водою того ж каналу Дніпро-Інгулець (початок квітня), щоб випхнути призму води з високою мінералізацією (десь близко 5–6 г/л і кількостю хлоридів — 2–3 тис. мгр/л) в нижчу течию р Дніпро. Це необхідно щоб була можливість використовувати Інгулецьку воду в Інгулецькій зрошувальній системі, яка розташована в нижній течиї Інгульця в Миколаївській області (район м. Снегірівка). Така схема дуже сприятлива для м. Кривий Ріг, бо води Дніпра промивають водний басейн Карачунівського водосховища, яке є постачальником питної води у місті. Ця схема, після тривалих екпериментів, була запрваджена у 2011 році і рахується, як найбільш досконала.
Нажаль Регламентом Скиду шахтних вод у річку Інгулець, не передбачена оцінка впливу запланованої діяльності на навколишнє середовище і особливо на рослинний і тваринний світ. Наразі, в іншому проекті по розчищенню окремих частин р. Інгулець (Проект «Противоповеневі заходи та поліпшення гідрологічного режиму р. Інгулець у Дніпропетровській обл.») в Розділі ОВНСу — Оцінка впливу планової діяльності на навколишнє природне середовище, в частинах - Рослинний і Тваринний світ, наведені данні, які свідчать про те «що…спостерігається прогресуючий тиск функціонально небезпечних коротко циклових видів на продуктивні прибережні зони…», «…що іхтіоценоз прибереж р. Інгулець …існує в нестабільних умовах процесу відтворення , які ймовірно обумовленні відсутністю придатних для нересту і нагулу цінних у функціональному, ресурсному і природоохоронному аспектах риб …» і т.д.(автор досліджень к.б.н.з Науково-дослідного інституту біології Дніпропетровського Національного університету ім. Олеся Гончара (ДНУ ) Барановський Б.О. 2012р.).
В той же час доктор геологічних наук, професор із ДНУ Шерстюк Н.П. в своїй статті «Вплив промивки р. Інгулець на перебіг гідрохімічних процесів та встановлення рівноваг» зазначає «Змінений людиною хімічний склад водних об’єктів, як правило, менш стійкий, ніж первинний, оскільки природний механізм саморегулювання в них порушений» і далі
«У випадку промивки Інгульця дніпровською водою споживачі зацікавлені у збереженні хімічного складу води річки. Але фактичні спостереження вказують, що після промивок через 2–3 місяці , хімічний склад води річки змінюється. Її якість значно погіршується.» І далі у висновках «….В даному випадку техногенний вплив виявився настільки потужним, що порушив доволі стійку природно-техногенну систему хімічного складу води Інгульця. …… Крім того різка зміна мінералізації води в річці негативно відображається на гідро біонтах.»
Наведені приклади ще раз підкреслюють, що для збереження Первинного стану річки Інгулець, треба негайно включатися всім науковцям для всебічного вивчення техногенного впливу Кривбасу на її екологічний стан, а також на пошуку такого засобу управління річкою, щоб зберегти її первозданність і в той же час не порушити існуючу структуру видобутку залізної руди в Кривбасі.
Спроба дослідити зміни в річці.
Починаючи з 2014 року фахівцями Центру екологічної безпеки та експертиз (Центр) Благодійного Фонду «Громадська ініціатива мешканців Кривбасу», з ціллю залучення громадськості до альтернативного вирішення питання управління річкою Інгулець, в ситуації надмірного техногенного впливу на її природний стан, почали незалежне громадське вивчення цієї проблеми.
Згідно затвердженим Планам, Центром були здійснені наступні дії: надіслані запити в Секретаріат КМУ, ДП «Рудпром», Облводгосп, Міськвиконком , Держагенство рибного господарства та інші організації і підприємства, які причетні до складання і виконання Регламенту, про правомочність виконання запланованої, потенційно небезпечної для довкілля, діяльності без проведення громадських слухань, проведення громадської екологічної експертизи. В деяких листах були вимоги про надання копії проекту Регламенту. На жаль ні в одній відповіді не було інформації, яка б задовольняла запитувачів, а Текст Регламенту, в супереч Законам України «Про інформацію» і «Про доступ до публічної інформації», Центром так і не був отриманий (ссылка на переписку).
В той же час, для виявлення впливу скиду шахтних вод на річку, був запланований і здійснюється, незалежний відбір проб води в найбільш характерних (на наш погляд) точках – до скиду і після скиду шахтних вод, всього 8м точок (див. карту).
Відбір проб здійснювався згідно вимог Національного стандарту України – Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання проб води з річок та інших водотоків (ISO 5667–6 : 1990, ITD).
Для виконання лабораторних робіт була залучена Лабораторія Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, яка атестована на такий вид досліджень (див Свідоцт во про Атестацію).
Попередній аналіз отриманих хімічних досліджень проб води зовсім не втішний. На відстані біля 34 км (с. Андріївка) від місця скиду води із балки, мінералізація води складає 6,8 г/л, кількість хлоридів біля 3400 млг/л, а на відстані в 55 км ці показники дорівнюються 6 г/л та 2800 млг/л. Це в шість і вісім разів вище нормативних показників. (див. Лабораторні дослідження) Для порівняння отриманих результатів з дослідженнями проведеними Дніпроводгоспом, були отримані результати спостережень за хімічним станом Інгулецької води на Державному спостережному пункті в с.Андріївка за IVй квартал 2014р. і за Iй квартал 2015 р., а також по окремим компонентам в дні коли відбиралися проби Центром. В загалі всі показники більш-меньш збігаються.
Попереду ще багато роботи, бо гвалтівні дії над річкою продовжуються згідно нового Регламенту, тепер уже Промивки річки Інгулець, щоб виштовхати в Дніпро забруднену скидом воду .
Виникає питання — МИ хочемо зберегти Річку? Як що так, необхідно змінити існуючу схему управління шахтними водами. Це треба робити так, щоб не порушити існуючий процес видобутку залізної руди.
Екологічна рада Криворіжжя звертається до науковців — пропонуйте ідеї, давайте разом будемо думати про майбутнє нашого Краю.